УАП - Литературная стена

Ти..
Яна ПризЯна ПризПользователь
Ти..

прокидаєшся вранці,поспішаєш на кухню, заварюєш чай...повертаєшся в кімнату, озираєшся пусто.стіни, меблі, вікна, чай,кінець серпня, не мій рай...прокидаєшся вранці,чекаєш дзвінка,щоб побачити посмішку,до якої так звикла щодня...прокидаєшся вранці й плануєш,зробити безліч речей,в результаті, лиш музикаі ти, сидиш малюєш, ті декілька проведених разом ночей.прокидаєшся вранці й розумієш одне,ти…

Просмотры: 706Читать дальше

08:00. Ранок. Жовтень. Осінь. Дощ.
Яна ПризЯна ПризПользователь
08:00. Ранок. Жовтень. Осінь. Дощ.

08:00. Ранок. Жовтень. Осінь. Дощ.Я прокинулась від танго дощу,мене розбудив шквал вітру.Заварила філіжанку кави і визирнула у шибку.Перехожі пересікаються, як бісектриси,Автомобілі шукають старту для ризику.Небо затягнуте хмарами, ніби вуаль,До будинку навпроти заносять старенький рояль.Все навкруги соціальні мережі, реальність - оффлайн,осінні депресії, стреси, агресії, фобії,Теорема самотності…

Просмотры: 1042Читать дальше

Масовка
Яна ПризЯна ПризПользователь
Масовка

підлаштуйте масовку,під акт депресії,суцільні репресії,агресії.смуток помножити,відняти радість,закреслити відстань,додати присутність,відчути залежність,забути фобії.підлаштуйте масовку,роздайте всім ролі,акт насилля, зникне поволі.масовка у дії,актори на місці,почуття розкидані,у кожному паперовому місті.

Просмотры: 723Читать дальше

Сльози дитинстваСльози дитинства

Пам'ятаєш іграшку, яку тобі не купили?Відчай і розпач розтікались по носі.А вона там самотня, її не схопили,Можливо, на полиці чекає тебе досі.Коли один вдома, нема телефонів,Страшенно лякають розбещені грози -Під громові коливання розлючених тонівПокривало вбирає дрібнесенькі сльози.Ридаєш щосили, щоб аж чули сусіди,Через пробитий м'яч чи розбите коліно.І не знаєш ніколи через що твої біди,Бо сам…

Просмотры: 595Читать дальше

Естетика потворності
Яна ПризЯна ПризПользователь
Естетика потворності

естетика потворності, анатомія втрати,загублені відвертості, варто помовчати.розрекламовані товари, користуються попитом,розтоптані цінності, продають в провулку, оптом.покалічені долі, втрачені можливості,роздають різні ролі, залежно від активності.розшатані нерви і зірваний голос,у голові карикатури, розрізаний конус.підшиті канати, полатані дороги,розбиті серця, бути залатаними не мають змоги.

Просмотры: 651Читать дальше

У пристрасті..
Ігор КордисІгор КордисПользователь
У пристрасті..

У пристрасті лише є тільки миті,Вона згора, немов старі дерева,Любов ж тривка, її роками не зломити,І не розіб'ється, як чарка кришталева.Бо пристрасть полум'я яке з'їдає,Воно лиш спалах з поночі і все,Любов з роками тільки стане раєм,І серця два у вічність віднесе.Любов палаючи освітлює дорогу,А в пристрасті на згарищі лиш дим,Любов два серця опечатує на довго,І пише вірші із чуттєвих рим.Й ніхто,…

Просмотры: 692Читать дальше

З роси...
Ігор КордисІгор КордисПользователь
З роси...

З роси і з трави, я сплету собі серце,Я піду у небо, там не буде війни,А люди забуті, занедбані й черстві,На мене чекатимуть, щоб зміг я прийти.Та я не вернусь, я похований в хмарах,Мого тіла нема, воно обернеться в дощ,В мене крила великі, мене з сонцем вінчали,А для вас я лиш мармур у квадратиках площ.І скажуть, а як той солдат, там у нього стріляли?Він впав самотою, як зрубаний дуб у гаю,А я не…

Просмотры: 763Читать дальше

Дощ

Все, що могло бути сказано, змито дощем. Тихо відносить вода теплий подих. Осінь проклала холодну межу між надіями й мороком. Мряка хлюпоче між дірами, чимось наповнити треба. Сонце здалека згадає про літо, туманиться світ. Спроба нарешті вдалася? Осінь уперто мовчить. Навіть птаство кудись подалось у далекі незнані світи. Звістки не буде. Блюз надриває гітару. Марно. Хмари.

Просмотры: 637Читать дальше

Сум небес
Максим КраєвийМаксим КраєвийПользователь
Сум небес

Плаче небо-ллються крапліТихі сльози-мов криштальНаче гострять об його шабліНаче ту гартують стальСум обняв небесну твердьСірі стали диво-хмариНаче взяла до себе смертьТого,що давав їм барвиДощ-емоція небесКраплі-все,що ми побачимТільки не смішний бурлескТільки небо все ще плаче.

Просмотры: 690Читать дальше

 Андрухович і Karbido видали "Atlas estremo". Або як поляки заграли в Маріуполі. Андрухович і Karbido видали "Atlas estremo". Або як поляки заграли в Маріуполі.

  Юрій Андрухович нещодавно видав з вроцлавським гуртом Karbido диск "Atlas estremo". В рамках проекту вони організували концертн на лінії фронту біля Маріполя 17 . “Мої польскі приятелі ризикували більше їдучи з концертом до Петербургу, ніж до Маріуполю, - розповідає письменник. “ В музичних турне вже досить давно письменник подорожує з поляками, спершу саксофоніст Миколай Тшаска(альбом…

Просмотры: 673Читать дальше

Колотнеча в серці
Марія КарпецьМарія КарпецьПользователь
Колотнеча в серці

Колотнеча в  серці. Болю холодний душ. Ми з тобою ,наче  у герці , мого спокою ти не руш.

Просмотры: 633Читать дальше

Історія 1. Знайомство.
Пользователь
Історія 1. Знайомство.

  Одеса 2015 не підкачала: готель Палладіум, Бомбер, Компот, Чортове колесо, Бернардацци. І звісно ми кров з носа мали заінстраграмитись вІбіці.  Його друг знайомився з моєю подругою. А нас залишили вдвох. Я не люблю світські розмови, не цікаво, та і думка, що він морочиться зі мною і намагається розговорити заради щастя друга, теж не надихала.  Та ще й з Москви. Від…

Просмотры: 598Читать дальше

Пригоди закоханої українки в Москві
Пользователь
Пригоди закоханої українки в Москві

Позавчора подруга кинула лінк на парижські розповіді української блогерши, яка  “шалено любить побродити вуличками Парижа та смачно поїсти”. Якщо чесно, блог її не читала, але і без того ясно, що куди їй до моїх пригод у цитаделі зла, Москві!  І досі вчусь любити, але що мене з цим навчанням занесе аж у ворожу Московію, ніколи б ніколи не подумала. Ніяких…

Просмотры: 672Читать дальше

Ми шукаємо затишку в людях
Таня БарабарщикТаня БарабарщикПользователь
Ми шукаємо затишку в людях

Ми шукаємо затишку в людях,Ми шукаєм душевне тепло.Ми шукаємо, хто не осудить,І на кого покласти чоло.Ми шукаємо в людях надію,І підтримку у разі біди..Ми шукаємо "анестезію",Щось шукаєм, шукаєм завжди..Дуже часто ми забуваєм,Про близькИх, і про тих, хто поряд,А натомість, блукаєм, шукаєм,Зовсім інший, чужий нам погляд.І знаходим, себе загубивши,Потонувши в собі, і не тільки.Ми втрачаємо,- ще не вродивши,Стрімко…

Просмотры: 678Читать дальше

Так хочеться...
Марія КарпецьМарія КарпецьПользователь
Так хочеться...

Так хочеться побути на самоті з тобою, На тій звичайній лавочці,наповнившись любов`ю. Зливатися устами в нестримнім поцілунку. Ти знай,що я не хочу від тебе іншого дарунку.   Так хочеться відчути тепло твоїх долонь, У вічі зазирнути,де палахкотить вогонь. І тіло,що тремтить поцілунками вкривати, Переборюючи хвилювання ніжно обійняти.   Так хочеться постійно бачити тебе поряд, Насолоджуватися…

Просмотры: 562Читать дальше

Твої тенета...
Марія КарпецьМарія КарпецьПользователь
Твої тенета...

Навіть не пручаючись ,потрапляю у твої тенета. Сплетіння їх такі незвичні і вражаючі . і я ,немов якась невідома донині планета, Що покидає орбіту свою більше не повертаючись.

Просмотры: 586Читать дальше

БОРОТЬБА (Cновиддя)

  Він застиг між двома опорами у стіні з виразом нелюдської напруги на обличчі. Мета – втриматися . Руки шукають за що зачепитися. Ноги ледь тримаються в на маленьких виступах. Вони так далеко одне від одної. Незручно і боляче. Біла сорочка просякла потом.Треба рухатися далі. Вгору. Та не дадуть. Поруч ворог. Ховає постать за чорним плащем. Не розгледіти.Що це у нього? Цвях.Врізається в…

Просмотры: 534Читать дальше

Українці не читають, бо їм обмежили доступ до книг?
Natalia BohdanetsNatalia BohdanetsМентор
Українці не читають, бо їм обмежили доступ до книг?

Саме такої думки український видавець і письменник Віталій Капранов, який стверджує, що українці не читають, тому що 25 тисяч населених пунктів в країні й досі без книгарень. "Люди не мають доступу до книжок, а письменники не мають доступу до читачів. В Україні більше 25 тисяч населених пунктів не мають книгарень взагалі. Ми намагаємося це подолати за допомогою сучасних технологій. Але здебільшого…

Просмотры: 556Читать дальше

Ти бачив те листя?Ти бачив те листя?

Ти бачив те листя? Так плачуть дерева, Коли восени душу стискує жаль. Та ти не сумуй. Я про́шу, не треба! Хоч я і далеко від тебе, на жаль.

Просмотры: 568Читать дальше

Все в житті минає
Христина ВацикХристина ВацикПользователь
Все в житті минає

Ти ж знаєш, все в житті минає, І ми також доходим до свого фіналу. А зараз, я усе тобі прощаю, І ти також прости мені мою вину.

Просмотры: 515Читать дальше

Сизі тумани...
Марія КарпецьМарія КарпецьПользователь
Сизі тумани...

Мокро,холодно,пташиного співу не чути, Сизі тумани обіймають верхівки ялин. Не можна змиритись,тим більше забути Таких довгоочікуваних  щастя хвилин.

Просмотры: 603Читать дальше

Самотність...
Марія КарпецьМарія КарпецьПользователь
Самотність...

Пориви вітру били її в спину, Безпощадно й так болюче знов. Серце билось тривожно й без упину, Вона одна у світі мов.   Блукає вулицями темними, У пошуках знайомого лиця. Всі старання були даремними, Тепер вже з ним не піде до вінця.   Йому так байдуже до неї.Загалои, Для нього,вона,наче й не існує. Тепер не бути їм разом, Кохання слів ніхто з них не почує.   Самотньо,боляче душі вразливій,…

Просмотры: 590Читать дальше

Кожен з нас свято вірить..
Пользователь
Кожен з нас свято вірить..

Я виходжу зустріти холодний ранок,допив свою каву,доїв свій сніданок.Намагаюсь зрозуміти-куди йдуть перехожі,Знаю дещо про них,бо в одному ми схожі.Я помітив дівчину,з полум*яним волоссям,її не прийняли в школі,не розуміють дорослі.Вона не носить масок,як безліч охочих,не приховує правду-завжди каже в очі.Рятується музикою-панк,метал,словом-рокце її ракета-"крізь терЕн - до зірок"А цей дідусь,що купує…

Просмотры: 679Читать дальше

Пригоди Маркіяна в князівстві Синонімів

Андрій Процайло Пригоди Маркіяна в князівстві Синонімів (казка) Полудневе осіннє сонце нетерпляче заглядало у шкільні вікна. Воно мріяло чимшвидше похизуватися щойно розмальованим краєвидом. І мліло від передчуття дитячого захоплення. Нарешті закінчився останній урок. Шкільне подвір’я купалося у морі радості. Додому ніхто не спішив. — Як гарно! — збираючи різнобарвні листочки, тішилася…

Просмотры: 672Читать дальше

Люди-вірші

Мабуть, існують в світі люди-вірші.Вони римують почуття і осінь.Слова від того стануть важливішіТа серед нас вони не часті гості.Вони ремарки до життя людськогоІ часто між рядків велика суть:В душі ми всі наділені красою,Але не всі у світ її несуть.

Просмотры: 566Читать дальше

Люди
Оксана ОнищенкоПользователь
Люди

Бувають люди сірі як міський асфальт На себе надягнуть красиву біжутерію, Вони ховаються серед газетних шпальт, Живуть в проблемах світового епітелію. Як механічні іграшки, рахуючи хвилини, Похмурі люди стрімголовлять містом: На роботу, в ресторани  чи до магазинів, Вони перемагають час, долають відстань. Є ті, що пахнуть парфумами із Парижу, У Індії малюють хною на руках, Зривають квітку едельвейса…

Просмотры: 557Читать дальше

Бо так не було нікому
Христина ВацикХристина ВацикПользователь
Бо так не було нікому

Бо так не було нікому, Нікому і не буде так, Як двом нам - завжди і знову, А хто ж його знає, як ?

Просмотры: 566Читать дальше

Я подумки йому люблю кричала
Христина ВацикХристина ВацикПользователь
Я подумки йому люблю кричала

Я подумки йому люблю кричала, А він стояв, сміявся і не бачив. Я кращого за тебе ніколи не знала, Я нікого, як тебе не величала.

Просмотры: 585Читать дальше

Свій світ
Христина ВацикХристина ВацикПользователь
Свій світ

Свій світ я бачу кольором твоїх очей, Я землю відчуваю твоїм ходом.Я хочу так торкнутися твоїх плечей,Як берег обіймається із пароходом.

Просмотры: 545Читать дальше

Боюся вірити, що ти і справді є
Христина ВацикХристина ВацикПользователь
Боюся вірити, що ти і справді є

І це чекання довге, несказанне, Таке безмежне щось мені дає. Бо ти хвала моя обдарована, Боюся вірити, що ти і справді є.

Просмотры: 452Читать дальше