УАП - Літературний паркан

Павло ГанськийЧитач

  - ...я, слышь? я к двери подхожу, открыл, а там люба стоит. моя люба, слышь? которая ушла в пролом году. с сумкой стоит и лицо такое виноватое. вернулась... я ей - заходи, чо... - она зашла. сумку поставила. а я на работу уже собрался. форму одел. она рубаху мне на груди расстёгивает. робко так... я ей - обожди давай... вечером. ты пока в доме убери и приготовь…

Віктор ГубаревАвтор

Увечері ми зібралися в печері у Пташенка. Хто такий Пташенко? Це наш вождь. Іноді він запрошує нас на смаженого бика в сметані, і під час трапези ми обговорюємо актуальні проблеми сьогодення. Початок дискусії поклав сам вождь. - Стосовно винаходів і рацпропозицій, - заявив він, - плем’я Великого Арія давно залишило нас пасти задніх. Ось і виходить, що ми, замість швидкої еволюції з застійного…

Віктор ГубаревАвтор

Среда, семнадцать секунд седьмого. Север. Снегопад сотворил сугробы, скрыв старые следы. Сентябрьское солнце светит слишком слабо, словно собирается сгореть совсем. Собаки слепнут, спотыкаются, скулят. Само собой, сочувствую собакам. Супруга Соня сейчас сушит сети, сын Соломон – соответственно – сельдь. Синеокая сестренка Сима секретничает с соседом. Следовательно, скоро свадьба. Сара,…

Віктор ГубаревАвтор

Іноземців треба любити. Для всіх, окрім китайців, вони складають більшість людства. Втім у нас в часи «застою» любити іноземців не рекомендувалось. Тому громадяни ставилися до них з благоговінням папуасів, які вперше зустрілися з Міклухо-Маклаєм... 21 травня 1977 року, о 9 годині 46 хвилин, в тролейбус, що рухався вулицею Великих Міражів, протиснулись новенькі джинси «Левіс»,…

Єлизаветта КомінсоріерКористувач

Ця історія буде більше ніж прості слова надруковані тут. Це буде поклик душі, поклик жадання, поклик думок пристрасті. Ти знайдеш себе у кожному слові. Ця історія не вигадка. Вона взята з реальних подій,людей,образів. Тепер відключайтесь від реальності і пориньте в історію себе.

Tychyna museumКористувач

Перехід від традиційної культури до модерної на початку 20 сторіччя супроводжувався руйнуванням архаїчних соціальних інститутів, викликаючи в свою чергу переосмислення народної культури та ведення побуту. Сьогодні рецепція модерну початку 20 сторіччя визнається знаковою, заклавши основи осмислення індустріальної, а відтак і постіндустріальної цивілізації. Континум тенденцій авангарду, що…

Тата НеслухнянаКористувач

У Тати стільки всього, стільки всього… Думки, мов мурахи, розповзаються й ніяк не хочуть збиратися докупи. Як би його хоч щось цільне із себе вицідити? Хоча би збірку вражень у компенсацію за відсутність.. Хай будуть results of the week. Отже, раз. Тата вперше проїхалась у шестигривневій маршрутці. По-перше, зрозуміла, що такі бувають. По-друге, нагадала собі, як корисно й економно…

Віктор ГубаревАвтор

  Перш ніж осушити пляшку віскі й сісти за письмовий стіл, ви повинні чітко усвідомити, що вестерн – це така річ, в якій дія відбувається десь у другій половині XIX століття на американському Дикому Заході. Розібравшись із часом і місцем дії, вам треба прочитати вестерни усіх ваших попередників або хоча б подивитися фільми Джона Форда й Біллі Вайлера: звичайно, не для того, щоб не…

Я знаю як жити з оголеним нервом, Відчувати струму потоки, Що підігріває кров у венах Так, що аж мліють руки. І цілий рік  жити у сподіваннях, що Ось-ось і трапиться диво. І ти повернувся так негадано, І серце затріпотіло. І ти повернувся з війни цілий, Є дві руки  і серце б’ється палко, І нічого тут не змінилось, І я та сама Наталка. Є дві ноги і посмішка щира, Ти повернувся  - я щаслива,…

Тата НеслухнянаКористувач

Терпіти не можу, коли вперіщуються незнайомці. Надто – у громадському транспорті. Тата – фанат метрополітену. Як стверджує голос із колонки на ескалаторі, це швидко, зручно та надійно. Не треба кваситися у ранкових пробках і будь-яка столична відстань долається в межах години, що для любителів поспати і проспати є нічогеньким плюсом. Але, цитуючи армійського новобранця Майкла Щура,…

Anastasia LoginenkoЧитач

"Я очень хочу писать… Например, написать блог.… Но о чем писать?.. Как начать? Ну, чтобы это не выглядело, как бред…", - сказал мне однажды мой друг Иван (прочла только что написанное – и задумалась о двусмыслии слова "писать"). Значит, "почитай литературу по теме!", сказала я в ответ. Ну, если так сильно хочется писать ))   Вот прочли вы этот абзац. И кто-то обязательно…

Anastasia LoginenkoЧитач

Все-таки, когда появился Интернет, люди до конца не понимали, насколько сильная это вещь. Сегодня благодаря ему почти все находят почти все, что ищут.   Но этот пост не об Интернете. А о том, что и кого открываю для себя. Лично я люблю качественную поэзию. Точную рифму... Ну, вы понимаете. И я нашла поэта, который, к стати, еще не пришел сюда, на бук... Пригласите его, пожалуйста, дорогие админы-модераторы-владельцы!…

Тата НеслухнянаКористувач

Лізе від спеки у голову всяке.. От, приміром, про суперздібності. Хтось там хотів би бути невидимим, хтось – читати думки, хтось – переміщатися у часі та просторі. Ну, це поки казки (хоча винахід телепорту був би мегалайфхаком). От я би взяла вміти все! Хз, куди нас еволюція заведе. Якби кожен міг передати іншому свої професійні, або й просто життєві, навички враз.. Через погляд там, через…

Tychyna museumКористувач

В умовах стрімкого росту урбанізації цивілізації, що вступає в постіндустріальну еру, найбільш гостро постає питання власної самоідентифікації особистості. Цифрова епоха в людському мурашнику відбивається в свідомості, призводячи до генезису цілком самостійного урбаністичного естезису, що видозмінюється й еволюціонує відповідно до зміни міського середовища. Поетичні рефлексії є чи не найбільш…

Tychyna museumКористувач

Архітектура майбутнього залежить від утопічного виміру, який має бути притаманний проектам. Архітектура – це частина проектності. Проектність, що виходить за набивші оскому ідеї «сталого розвитку», які тільки консервують кризовий стан – це експансія та колонізація. Ніякі технологічні розробки не можуть повністю вирішити проблему ресурсів і нових територій, які потрібні людству,…

Anastasia LoginenkoЧитач

Недавно открыла для себя стихи Антонины Спиридончевой (интимная лирика). И прямо-таки врезалась ее поэзия о вечернем платье:   Вечірня сукня на тонких бретельках   Влітає крізь відкриту шибку злива, А на мені одягнута легенька, В якій я неприховано вродлива, Вечірня сукня на тонких бретельках.   Мені жбурляє дощ на плечі краплі, Лякає, злиться. Чи ревнує?.. Всі Хай поглядом їдять і…

Тата НеслухнянаКористувач

Писати чи бухати? Писати чи забивати? Писати чи прибирати? Писати чи заробляти? А якщо ти заробляєш саме писаниною, але крім «Веймарських трійок», «Нормандських четвірок» і «Великих сімок» хочеться складати літери бодай про щось інше?  Якщо змучена молода душа (бо душа ж ніколи не буває старою, правда?) вимагає трохи «клави» під вечірню цигарку…

Anastasia LoginenkoЧитач

Не знаю, в тему ли эта публикация. Поэзия, все-таки, принадлежит российскому автору. Просто красивые стихи. Просто - талантливая поэтесса Вероника Тушнова. Да и опыт у каждого свой. И я уверенна, что все когда-нибудь переживали или же обязательно переживут подобную ситуацию.   И тем не менее, желаю все счастья и счастливого ожидания! ;)         Не отрекаются любя.Ведь жизнь…

Андрей Орлов, российский поэт и оппозиционер, написал класснейшую поэзию Смерть пармезана :) Кто в курсе последних событий в России - поймет. Читаем!    СМЕРТЬ ПАРМЕЗАНА Там вдали за рекой жарко печи горят,Пограничникам грозным не спится,Но, не зная о том, пармезанский отрядПродвигался к российской границе.   Шли лосось и сыры, был не слышен их шаг,Шли не в ногу, без шуток и песен,Чтоб…

Юлія БаткілінаАвтор

Зриваєшся з холодної постелі, бо вже тобі нерадісно пора. І біле сонце білої пустелі  в міста твої розкосо зазира. Твоє життя - воно така тварюка, печаль твоя - не чарка, а цебро. Та янгол твій рудий у двері грюка, і ти йому такий: "Спакуха, бро"

Tychyna museumКористувач

В нашому музеї є експонати, про цінність яких ми можемо тільки здогадуватись. Інколи буває і так, що ми не можемо перекласти написи на деяких експонатах, що були подаровані Павлові Григоровичу, так як  не володіємо рідкісними іноземними мовами, які Тичина знав в досконалості. Саме тому для нас є дуже цінними зустрічі з людьми, які можуть допомогти нам розкрити цінність експонатів. Вчора до нас…

Юлія БаткілінаАвтор

Хоч земля ще темна, та не пласка, і кити під нею світи не снять. Ось маленька Еллі, тонка, прудка, золотиста й капосна, як щеня. Всі розмови тут - подорожчав гас.. Гіркуватий дим, шкіряний кісет. Не дрімай-но, зернятко, це Канзас. Тут завжди сміливець бере усе. Не дрімай же, бусинко, не дрімай.Всі дива на світі лови сама.Будь у тата сонечком з-поза хмар,бо тепла катма.Ось маленька Еллі іде в…

Tychyna museumКористувач

Шовкуненко… Як він бачить? Може, вмить складне він рішить?Де там! В трудній передачі-Аж пастель додолу кришить… Павло Тичина Про стосунки Шовкуненка і Тичини відомо всім їх сучасникам, вони дружили родинами, дуже часто вибирались на природу. Про цих двох непересічних особистостей та їх дружбу читайте детальніше на сайтіhttp://www.tychyna.com/шовкуненко-та-тичина/

Tychyna museumКористувач

Фондова скарбниця нашого музею приховує не лише рідкісні твори образотворчого мистецтва, але й «гостинні альбоми», які дружина Павла Тичини, Лідія Петрівна, пропонувала заповнити усім, хто приходив до їхньої родини на гостину. Навіть перебуваючи в Уфі, де Тичини займали досить скромне помешкання, до них частенько заглядали гості, не забуваючи залишити про себе хоча б невеличку згадку.…

=Журавка = Легенда= Журавки – з кореня журитись,З джерел тривалої журби…А може витоки СудьбиЗмогли в краю їх поселитись? Птахам весною на болотіГніздечко звити з трав вдалось.Та ось ондатрі забаглосьЯєчка з*їсти - плоть од плоті. Допоки в заводях повторноБатьки висиджують малят,З*явилась осінь до загатТак несподівано й проворно. За ніч загинули пташата,Як ринув заморозків рій;На…

     З В І Р О Ф Е Р М А   якщо читач подумає що персонажі повісті лише п о д і б н і  живим  здоровим співвітчизникам це не так совєтіко-гомунскули  оголеними натурниками позували автору повісті імена змінені бо діти й онуки не винні        ДАНИЛОВИЧ  ІДЕ  ВА-БАНК                …

= ЛЕГЕНДА ПРО ВІРНУ ЛЮБОВ = Кажуть:- Птах не має почуттів! Та даруйте, геть у це не вірю: Відчуваю приязнь і довіру До сестер молодших і братів. Як і ми , допитливі такі ж, Притаманні біль їм і страждання, І вони очікують кохання, Подолавши вирію рубіж. Появився сік лиш на корі, Лиш різьбою вкрилися верхів*я, Приступили дружно до гніздів*я Пара буслів в нашому дворі. Зарум*янить ранок ледь щоку, А…

Юлія БаткілінаАвтор

Анархист Матюкайленко был человек собранный. В любой непонятной ситуации он собирал пулемет. Иногда он его разбирал, во-первых, потому, что положено, во-вторых, чтобы было что собрать в случае чего.За сколько времени анархист Матюкайленко собирал пулемет, про то никто не знал: он же был анархист, кто его заставит под секундомер напрягаться. А сам Матюкайленко насчет времени всегда привирал. Была у…

Валерій ГнатюкАвтор

    Я І ТИ   Як вітер сердито завиє на морі, У вікна ввірветься стрімка течія, Собака скажено загавка надворі, Ти не лякайся: знай, що це – я.   Як щось засліпить мої яснії очі, У пузі закруте, неначе глисти, Примара насниться якась серед ночі, – Я не лякаюсь, бо знаю: це – ти.   Як щось перемкне, мов кілком поміж вуха, Й мов дятел думки починають товкти,…

  Коли наклад нашої газети "Сучасний тугодум" впав нижче точки самоокупності, редактор викликав мене і проказав:   - Швиденько дуй на курси письменників. Раз не йде газета, будемо видавати книжки, які ти напишеш. Тож маєш оволодіти таємницями письменництва, і швиденько. Врахуй, гроші заплачені чималі, тому, не навчившись, не вертайся.   Перший урок літературних премудростей був коротким:…