УАП - Літературний паркан

Вікторія Коваль (Гуцал)Користувач

Зупинитися, просто стати,Загубившись серед світів.Нічого більше не питатиНі у людей, ні у богів.Змовчати, просто замовчатиІ ні пісень, і ні віршів.Нікому слова не сказати, Усе залишити в собі.Я не змогла. А зміг би ти?А зміг би ти, так наодинці,Спинитись, змовчати, піти,Наче зламавшись в серединці?!Ти зміг. Ти зміг! А я ж не ти!Мене тривожать запитання,Мені відкриті ті світи,Де кожне слово, як…

Вікторія Коваль (Гуцал)Користувач

Я закохалась у саме життя:У дні, хвилини, спомини і долю.В минуле вже немає вороття, З майбутнім, поки що, я не знайома.Я закохалась у саму любов:Зітхання, завмирання серця.В людину закохаюсь може знов,Якщо така ж закохана знайдеться.

Natalia BohdanetsМентор

Дякую тобі, Клер Сімпсон! Ти відкрила очі! Алілуя! Одним своїм реченням дівчина на ім’я Клер вселила віру і знання: всі сучасники, які думають, що "50 відтінків" Е.Л. Джеймс – це справді круто, ВИ ПОМИЛЯЄТЕСЯ. "Довідтінкова" ера нараховує, щонайменше, десять класичних еротичних літературних творів.   А серед цієї десятки є й ті, які свого часу потрапили до ТОП 25 найеротичніших романів…

Маріанна ЗадорожнаБукініст

Золотими сльозами плаче осінь. Ніхто не питає за чим вона плаче. Ніхто не знає. Може вона плаче за променем сонця, за піснею птаха, за безхмарним блакитним небом? Плаче, бо знає, що попереду тільки холодна люта зима, яка триває так довго, що може здатися вічною. Люди проходять повз, заглиблені у власні думки і проблеми, не помічають сліз. Осінь не чекає співчуття. Вона не може зупинити дощ.  …

Павло ГанськийЧитач

Viktoriya Tkachuk в фейсбук-спільноті Українська Група Адаптації наводить чудові українські варіанти відомої мнемонічної фрази про веселку:   «З дитинства знаємо вислів для запам’ятовування кольорів веселки російською: “Каждый Охотник Желает Знать Где Сидит Фазан”. Фраза, котра допомагає запам’ятати конкретну перелічувальну інформацію зветься мнемонічною.…

Маріанна ЗадорожнаБукініст

Погодитись.На марноту і відчаї,На тишу і на відгомінНастромлена. Пороблено.Помаєно, заквітчано,Залишила ту відповідьЗабутою. НакраялаВсі поголоски скибкамиЗакопані у вузликахСпокутою. РозкутоюПрийшла душа затоплена,Втікала геть нажахана.Заплакана.

Олександр ЄвтушокАвтор

Коли до художніх творів виникає означення "короткі", то одразу ж асоціативно думається, що вони зациклені на сопливих, неглибоких чи самозакоханих рефлексіях, і не інакше. Найчастіше отак сприймають цю прозу досвідченні читачі, і не раз упереджено, не раз і справедливо. А ще нібито знавців молодого віку, критики там чи психологи, вони мають звичку про подібні витвори художнього слова висловлюватися…

Юлія БаткілінаАвтор

Могли б розпочати з кави чи з того, що кави зроду не пив.Могли б розпочати з нічної траси, цигарки чи гіркоти.Та - попіл Клааса, попіл Клаасав серці його остиг,він – мертва пустеля, він – дощ кислотний, покинутий дім сліпий.Виходячи вчасно в похмурий ранок, ховає в кишеню ключ.Несе у кейсі підгнилу грушу і йогурт, і книгу скаргна світ із «мушу»,з розбитих мушель.Єдиний…

Тата НеслухнянаКористувач

Скільки нас на сторонніх фото? На чергових селфі школярок із морозивом, на картках пам’яті гордих батьків, що фільмують невпевнені кроки первістка, на плівках літніх пар, які карбують останнє жовте листя своїх достойних життів, на безцінних моментах перших зізнань, на вокзальній безвиході останніх прощань? Скільки там наших спин, фрагментів облич, помаху рук, незграбних і нерозбірливих контурів?…

Маріанна ЗадорожнаБукініст

Зоряне небо над головою дарувало спокій, гармонію і будило прагнення до вершин, недосяжних, але таких заманливих. Маленькі яскраві вогники спалахували в ритмі чарівних видінь, мов танцювали серед темряви. Вони осяювали ніч і давали надію на новий день,що принесе звершення і світло. Їх мимохіть шукав погляд у хвилини тривоги і смутку. Саме вони робили ночі загадковими і принадними. Зорі нагадували…

Тата НеслухнянаКористувач

Експеримент сучасності – жити без соцмереж. Таке стається, коли розбиваєш улюблений смартфончик і ходиш певний час зі старенькою невбиваною "Нокією". Спершу просто не пам’ятаєш паролі й бідкаєшся відсутністю у житті безглуздих селфі знайомців і незнайомців, котрі чортзна-як затусувалися до френд-стрічки. Згодом паролі у голові спливають самі собою, але ти продовжуєш прикидатися, що не…

Віктор ГубаревАвтор

Оскільки обсяг рецензії не дозволяє зупинитися на всіх «перлах» перекладу, що містяться в книзі, спробую виокремити лише найбільш вражаючі. Отже, на с. 103 Джонсові «надсилається виписка… згідно з яким (!) вам повідомляється»; йому наказують «схопити» (!) ворожі кораблі; він мав берегти шлюп та «його сховище» (?) і «він відплив від (!) Делавара»…

Віктор ГубаревАвтор

Ізолятор, в який мене помістили, мав форму куба. Одна стіна являла собою грати з товстим непрозорим склом. Уздовж інших трьох стін стояли довгі лавки. Крім мене, в «мавп’ятнику» знаходилося ще близько двадцяти «політичних». З вигляду хлопцям було від сімнадцяти до двадцяти п'яти. Деякі були патлатими, деякі стриженими, але всіх об'єднував такий обов'язковий елемент одягу,…

Віктор ГубаревАвтор

                                                   У червні 1978 року, закінчивши третій курс істфаку Донецького держуніверситету, я став готуватися до…

Маріанна ЗадорожнаБукініст

Що рве сітківку як легке панно?Вона уже не може фіксуватиОте важке задушливе кіно.Хто залишив її на довгих чатах? Невже або змирись, або впадеш?І успіх тимчасовий ввись підніме.Щоб потім довелося з- поза меж?Хто відбудує зранені руїни? На попелищі не росте трава,Пройдуть віки. Чи нам дадуть зціліти?Живі слова. Іще живі слова.Землі також судилось залишитись. А значить будуть мальви і степи,Сльозами…

Тата НеслухнянаКористувач

Осінь прийшла. Ти точно знаєш, що осінь прийшла, коли надворі усе плаче з дня у день. Зате у кішки вдома заводиться моторчик і вона гоцає, як ненормальна, радіючи, що спека втомилася й відступила. Значить, можна не спати. Можна будити хазяйку кігтями по голові о шостій ранку, бо нудно ж гоцати наодинці. Хазяйка відмахується геть рефлекторно, інтуїтивно вгадуючи, куди доведеться наступний удар. Очі…

Маріанна ЗадорожнаБукініст

Хвилини. Всього три хвилини, щоб встигнути побачити. Всього три хвилини на роздуми. І бігти. Бігти без мети і медалей. Далі. Далі. Пролітає повз погляд небо. Пролітають повз слух хмари і сонце. Дерева зацвітають, листя жовтіє і опадає. Сніг. Знову зелень. По колу. І що? Не встигнути зауважити. Летять перед очима кліпи. Лиш встигай кліпнути. Чи клікнути? Доки не пролетять і розвіються один за одним…

Маріанна ЗадорожнаБукініст

А завтра розплітає те сьогодні, Минуле змили ріки повноводні, Розкраяно життя наполовину, Розпорото мов латану свитину.   Які шматки уквітчували долю? Яке колосся серед того поля? Яри між трав сховалися підступно, Знайти один, то й інші невідступні.   Чия вина запалить тихий вечір? Чия жура знесе гніздо лелече? Тамує біль у ніч несеться погляд, І знову чути невблаганну долю.   Та все…

Таня БарабарщикКористувач

Ти не плач, моя рідна матусю...Я повинен був йти на війну.Ще не скоро., але ж повернуся,Й міцно-міцно тебе обійму.. Мені честь - захищати кордони,Я - відважний та чесний солдат..Поважаю народні закони..,Тож тримаю в руках автомат.. Щиро вдячний за те, що чекаєш,Що турбуєшся , мила, про мене..Повернусь з перемогой - ти знаєш,Ця війна вже скінчилась, напевно.. Ти не плач, моя рідна матусю..Я повинен…

Віктор ГубаревАвтор

Виктор Губарев Если…   ·       Если больше ничего не будет, то так тому и быть. ·       Если бумеранг не вернулся, это повод задуматься всем нам. ·       Если бы вы вовремя взялись за ум, вам не пришлось бы теперь хвататься руками за голову. ·      …

Таня БарабарщикКористувач

Ми боролись за правду віками.Ми сміливо долали панів..А був час - ми жили кріпаками..Добивалися чесних слів...Нас  топтали, а ми - підіймались,За Вітчизну в жорстокім бої,Ворогам у обличча сміялись,Взявшись за руки - встали з колін!Ось, нарешті, ми вільна країна,Ось, нарешті ми вільний народ!Так чому ж нас, скажи Росія,Ти позбавила цих нагород?Ми не будем тобі підкорятись!Ми вже сильними стали…

Таня БарабарщикКористувач

Ти знову читаєш ці статуси,Без змісту втрачаєш свій час..Ти з ним - як роз'єднані паруси,Що втрачені серед мас..Позбудься душевного каменю,-Забудь цей тягар назавжди!Повір, ще нічого не втрачено,Скажи "прощавай" - та піди..Побачиш, як все тоді зміниться,Забудеться твоя печаль..Вона ж бо, на радість заміниться,Ще знайдеш свою ти причаль!..

Таня БарабарщикКористувач

Все навколо - це тільки ілюзії..Просто маска, щоб правильно плити..І позбутись, нарешті , конфузії.,Безтурботно, по правилом жити..Все навколо - лише наші марева,Лиш палкого бажання орбіти..Без природності - зовнішність глянцева,Замінила нам слово "радіти"..Все навколо - це наші утопіїї..Ми забули, що значить "щирість"А натомість, - ми просто копії,І у душах яких - сирість..

Таня БарабарщикКористувач

Чи знаєш ти, чом птахи мають крила?Чому летять у даль нічних висот?Вони - це вірність , вірність -наша сила.І мають більше людяних чеснот? Чи знаєш ти, як птахи розмовляють?Чому ж не чув ти голосу пташок?Вони слова до чесності схиляють..,Не кидають на вітер "залишок"Чи знаєш ти, що птахи теж сміються?Їх усмішка щиріша за людей..І чорній зраді, горю не здаються...Чи бачив ти сльозинки з їх очей?..Чи…

Таня БарабарщикКористувач

Завжди приходить сонце після ночіТи не втрачай надію у життя!Пройдуть проблеми, - станеш ти охоче,Шукать собі надійне укриття..Завжди проходять біди і печалі,Ти не здавайся, в сили свої вір!Життя, на жаль, не рівні магістралі,Тож пам'ятай : ти сам свій пишеш твір..Завжди гроза є перед ясним небом,Після туману - стелиться роса..Життя - це дар, його цінити треба!Ти вір у щастя, вір у чудеса!

Володимир ПартикаКористувач

Ти не сміття, ти потрібен.Цей світ тебе любить,і навіть більше, ніж ти здогадуєшся.Не варто вимолювати насущного хліба,скалячи зуби,все одно ти отримаєш свою порцію радості.Води свою порцію і можливість зігрітися,своє місце під сонцемі свободу вибору,те, що може тобі знадобитися,просто долоні підставляй і бери.Та хіба це усе,що тобі необхідне,щоб справді себе відчувати людиною?Спитай у Мойсеяі до…

Юлія БаткілінаАвтор

  Він живе собі як усі, тривожиться не про те. А потім стається війна, кордон, Іловайський котел, А потім час кінчається – хвилини спливуть до дна. І він з цим живе, хоч це не його вина. І він з цим живе – із лісом холодних стел. Ні, спогади з часом бліднуть, адреси і голоси. У нього є що любити, у нього, наприклад, син, І хтось не заходить більше, і хтось не пише листів, та він не…

Тетяна ГрицанКористувач

Піктограму: 304 805. Лінк АНГЕЛА Шукаю, здоров'я, шукаю щастя, глядаю  Бога. Шукаю народ, люди, не люди.  Що від очей, якими оглядаю... Ніщо від світа шукаю. Святий Боже, світло всередині себе я маю.   Щоб не бути самим в собі Всім, всім, вісім! Забили на сполох Судинні плівки. Танцюєш у ворох. Зумів, посмів, сім-сім-сім. Сім діб у забої, сім весен з собою, Сім дубів в двобою.…

Тетяна ГрицанКористувач

Бронзове сонце на очах Ар і Ра За словами суфійської філософії,  однією з основних причин щастя є можливість сісти посеред друзів або близьких вам людей, яких щиро любите.  Сісти і нічого не робити, нічого не говорити. Дивитися один на одного, або навіть не дивитися. Захоплення  виходить з того, що ви перебуваєте в оточенні людей, з якими розділяєте   гарне почуття. Звуковий…

Тетяна ГрицанКористувач

З ГЛИБИН АЖ ВИЩЕ НЕБА                                                 Загублені тіні                                    РОЗТІКАЮТЬСЯ…