УАП - Літературний паркан

Сльози дитинстваСльози дитинства

Пам'ятаєш іграшку, яку тобі не купили?Відчай і розпач розтікались по носі.А вона там самотня, її не схопили,Можливо, на полиці чекає тебе досі.Коли один вдома, нема телефонів,Страшенно лякають розбещені грози -Під громові коливання розлючених тонівПокривало вбирає дрібнесенькі сльози.Ридаєш щосили, щоб аж чули сусіди,Через пробитий м'яч чи розбите коліно.І не знаєш ніколи через що твої біди,Бо сам…

Перегляди: 732Читати далі

Естетика потворності
Яна ПризЯна ПризКористувач
Естетика потворності

естетика потворності, анатомія втрати,загублені відвертості, варто помовчати.розрекламовані товари, користуються попитом,розтоптані цінності, продають в провулку, оптом.покалічені долі, втрачені можливості,роздають різні ролі, залежно від активності.розшатані нерви і зірваний голос,у голові карикатури, розрізаний конус.підшиті канати, полатані дороги,розбиті серця, бути залатаними не мають змоги.

Перегляди: 779Читати далі

У пристрасті..
Ігор КордисІгор КордисКористувач
У пристрасті..

У пристрасті лише є тільки миті,Вона згора, немов старі дерева,Любов ж тривка, її роками не зломити,І не розіб'ється, як чарка кришталева.Бо пристрасть полум'я яке з'їдає,Воно лиш спалах з поночі і все,Любов з роками тільки стане раєм,І серця два у вічність віднесе.Любов палаючи освітлює дорогу,А в пристрасті на згарищі лиш дим,Любов два серця опечатує на довго,І пише вірші із чуттєвих рим.Й ніхто,…

Перегляди: 840Читати далі

З роси...
Ігор КордисІгор КордисКористувач
З роси...

З роси і з трави, я сплету собі серце,Я піду у небо, там не буде війни,А люди забуті, занедбані й черстві,На мене чекатимуть, щоб зміг я прийти.Та я не вернусь, я похований в хмарах,Мого тіла нема, воно обернеться в дощ,В мене крила великі, мене з сонцем вінчали,А для вас я лиш мармур у квадратиках площ.І скажуть, а як той солдат, там у нього стріляли?Він впав самотою, як зрубаний дуб у гаю,А я не…

Перегляди: 904Читати далі

Дощ

Все, що могло бути сказано, змито дощем. Тихо відносить вода теплий подих. Осінь проклала холодну межу між надіями й мороком. Мряка хлюпоче між дірами, чимось наповнити треба. Сонце здалека згадає про літо, туманиться світ. Спроба нарешті вдалася? Осінь уперто мовчить. Навіть птаство кудись подалось у далекі незнані світи. Звістки не буде. Блюз надриває гітару. Марно. Хмари.

Перегляди: 766Читати далі

Сум небес
Максим КраєвийМаксим КраєвийКористувач
Сум небес

Плаче небо-ллються крапліТихі сльози-мов криштальНаче гострять об його шабліНаче ту гартують стальСум обняв небесну твердьСірі стали диво-хмариНаче взяла до себе смертьТого,що давав їм барвиДощ-емоція небесКраплі-все,що ми побачимТільки не смішний бурлескТільки небо все ще плаче.

Перегляди: 826Читати далі

 Андрухович і Karbido видали "Atlas estremo". Або як поляки заграли в Маріуполі. Андрухович і Karbido видали "Atlas estremo". Або як поляки заграли в Маріуполі.

  Юрій Андрухович нещодавно видав з вроцлавським гуртом Karbido диск "Atlas estremo". В рамках проекту вони організували концертн на лінії фронту біля Маріполя 17 . “Мої польскі приятелі ризикували більше їдучи з концертом до Петербургу, ніж до Маріуполю, - розповідає письменник. “ В музичних турне вже досить давно письменник подорожує з поляками, спершу саксофоніст Миколай Тшаска(альбом…

Перегляди: 921Читати далі

Колотнеча в серці
Марія КарпецьМарія КарпецьКористувач
Колотнеча в серці

Колотнеча в  серці. Болю холодний душ. Ми з тобою ,наче  у герці , мого спокою ти не руш.

Перегляди: 802Читати далі

Історія 1. Знайомство.
Користувач
Історія 1. Знайомство.

  Одеса 2015 не підкачала: готель Палладіум, Бомбер, Компот, Чортове колесо, Бернардацци. І звісно ми кров з носа мали заінстраграмитись вІбіці.  Його друг знайомився з моєю подругою. А нас залишили вдвох. Я не люблю світські розмови, не цікаво, та і думка, що він морочиться зі мною і намагається розговорити заради щастя друга, теж не надихала.  Та ще й з Москви. Від…

Перегляди: 751Читати далі

Пригоди закоханої українки в Москві
Користувач
Пригоди закоханої українки в Москві

Позавчора подруга кинула лінк на парижські розповіді української блогерши, яка  “шалено любить побродити вуличками Парижа та смачно поїсти”. Якщо чесно, блог її не читала, але і без того ясно, що куди їй до моїх пригод у цитаделі зла, Москві!  І досі вчусь любити, але що мене з цим навчанням занесе аж у ворожу Московію, ніколи б ніколи не подумала. Ніяких…

Перегляди: 895Читати далі

Ми шукаємо затишку в людях
Таня БарабарщикТаня БарабарщикКористувач
Ми шукаємо затишку в людях

Ми шукаємо затишку в людях,Ми шукаєм душевне тепло.Ми шукаємо, хто не осудить,І на кого покласти чоло.Ми шукаємо в людях надію,І підтримку у разі біди..Ми шукаємо "анестезію",Щось шукаєм, шукаєм завжди..Дуже часто ми забуваєм,Про близькИх, і про тих, хто поряд,А натомість, блукаєм, шукаєм,Зовсім інший, чужий нам погляд.І знаходим, себе загубивши,Потонувши в собі, і не тільки.Ми втрачаємо,- ще не вродивши,Стрімко…

Перегляди: 831Читати далі

Так хочеться...
Марія КарпецьМарія КарпецьКористувач
Так хочеться...

Так хочеться побути на самоті з тобою, На тій звичайній лавочці,наповнившись любов`ю. Зливатися устами в нестримнім поцілунку. Ти знай,що я не хочу від тебе іншого дарунку.   Так хочеться відчути тепло твоїх долонь, У вічі зазирнути,де палахкотить вогонь. І тіло,що тремтить поцілунками вкривати, Переборюючи хвилювання ніжно обійняти.   Так хочеться постійно бачити тебе поряд, Насолоджуватися…

Перегляди: 732Читати далі

Твої тенета...
Марія КарпецьМарія КарпецьКористувач
Твої тенета...

Навіть не пручаючись ,потрапляю у твої тенета. Сплетіння їх такі незвичні і вражаючі . і я ,немов якась невідома донині планета, Що покидає орбіту свою більше не повертаючись.

Перегляди: 717Читати далі

БОРОТЬБА (Cновиддя)

  Він застиг між двома опорами у стіні з виразом нелюдської напруги на обличчі. Мета – втриматися . Руки шукають за що зачепитися. Ноги ледь тримаються в на маленьких виступах. Вони так далеко одне від одної. Незручно і боляче. Біла сорочка просякла потом.Треба рухатися далі. Вгору. Та не дадуть. Поруч ворог. Ховає постать за чорним плащем. Не розгледіти.Що це у нього? Цвях.Врізається в…

Перегляди: 643Читати далі

Українці не читають, бо їм обмежили доступ до книг?
Natalia BohdanetsNatalia BohdanetsМентор
Українці не читають, бо їм обмежили доступ до книг?

Саме такої думки український видавець і письменник Віталій Капранов, який стверджує, що українці не читають, тому що 25 тисяч населених пунктів в країні й досі без книгарень. "Люди не мають доступу до книжок, а письменники не мають доступу до читачів. В Україні більше 25 тисяч населених пунктів не мають книгарень взагалі. Ми намагаємося це подолати за допомогою сучасних технологій. Але здебільшого…

Перегляди: 695Читати далі

Ти бачив те листя?Ти бачив те листя?

Ти бачив те листя? Так плачуть дерева, Коли восени душу стискує жаль. Та ти не сумуй. Я про́шу, не треба! Хоч я і далеко від тебе, на жаль.

Перегляди: 734Читати далі

Все в житті минає
Христина ВацикХристина ВацикКористувач
Все в житті минає

Ти ж знаєш, все в житті минає, І ми також доходим до свого фіналу. А зараз, я усе тобі прощаю, І ти також прости мені мою вину.

Перегляди: 654Читати далі

Сизі тумани...
Марія КарпецьМарія КарпецьКористувач
Сизі тумани...

Мокро,холодно,пташиного співу не чути, Сизі тумани обіймають верхівки ялин. Не можна змиритись,тим більше забути Таких довгоочікуваних  щастя хвилин.

Перегляди: 722Читати далі

Самотність...
Марія КарпецьМарія КарпецьКористувач
Самотність...

Пориви вітру били її в спину, Безпощадно й так болюче знов. Серце билось тривожно й без упину, Вона одна у світі мов.   Блукає вулицями темними, У пошуках знайомого лиця. Всі старання були даремними, Тепер вже з ним не піде до вінця.   Йому так байдуже до неї.Загалои, Для нього,вона,наче й не існує. Тепер не бути їм разом, Кохання слів ніхто з них не почує.   Самотньо,боляче душі вразливій,…

Перегляди: 818Читати далі

Кожен з нас свято вірить..
Користувач
Кожен з нас свято вірить..

Я виходжу зустріти холодний ранок,допив свою каву,доїв свій сніданок.Намагаюсь зрозуміти-куди йдуть перехожі,Знаю дещо про них,бо в одному ми схожі.Я помітив дівчину,з полум*яним волоссям,її не прийняли в школі,не розуміють дорослі.Вона не носить масок,як безліч охочих,не приховує правду-завжди каже в очі.Рятується музикою-панк,метал,словом-рокце її ракета-"крізь терЕн - до зірок"А цей дідусь,що купує…

Перегляди: 845Читати далі

Пригоди Маркіяна в князівстві Синонімів

Андрій Процайло Пригоди Маркіяна в князівстві Синонімів (казка) Полудневе осіннє сонце нетерпляче заглядало у шкільні вікна. Воно мріяло чимшвидше похизуватися щойно розмальованим краєвидом. І мліло від передчуття дитячого захоплення. Нарешті закінчився останній урок. Шкільне подвір’я купалося у морі радості. Додому ніхто не спішив. — Як гарно! — збираючи різнобарвні листочки, тішилася…

Перегляди: 924Читати далі

Люди-вірші

Мабуть, існують в світі люди-вірші.Вони римують почуття і осінь.Слова від того стануть важливішіТа серед нас вони не часті гості.Вони ремарки до життя людськогоІ часто між рядків велика суть:В душі ми всі наділені красою,Але не всі у світ її несуть.

Перегляди: 711Читати далі

Люди
Оксана ОнищенкоКористувач
Люди

Бувають люди сірі як міський асфальт На себе надягнуть красиву біжутерію, Вони ховаються серед газетних шпальт, Живуть в проблемах світового епітелію. Як механічні іграшки, рахуючи хвилини, Похмурі люди стрімголовлять містом: На роботу, в ресторани  чи до магазинів, Вони перемагають час, долають відстань. Є ті, що пахнуть парфумами із Парижу, У Індії малюють хною на руках, Зривають квітку едельвейса…

Перегляди: 698Читати далі

Бо так не було нікому
Христина ВацикХристина ВацикКористувач
Бо так не було нікому

Бо так не було нікому, Нікому і не буде так, Як двом нам - завжди і знову, А хто ж його знає, як ?

Перегляди: 702Читати далі

Я подумки йому люблю кричала
Христина ВацикХристина ВацикКористувач
Я подумки йому люблю кричала

Я подумки йому люблю кричала, А він стояв, сміявся і не бачив. Я кращого за тебе ніколи не знала, Я нікого, як тебе не величала.

Перегляди: 705Читати далі

Свій світ
Христина ВацикХристина ВацикКористувач
Свій світ

Свій світ я бачу кольором твоїх очей, Я землю відчуваю твоїм ходом.Я хочу так торкнутися твоїх плечей,Як берег обіймається із пароходом.

Перегляди: 664Читати далі

Боюся вірити, що ти і справді є
Христина ВацикХристина ВацикКористувач
Боюся вірити, що ти і справді є

І це чекання довге, несказанне, Таке безмежне щось мені дає. Бо ти хвала моя обдарована, Боюся вірити, що ти і справді є.

Перегляди: 578Читати далі

Приходь до мене помовчати
Христина ВацикХристина ВацикКористувач
Приходь до мене помовчати

Приходь до мене помовчати,Твій погляд серце зігріва.Без тебе хочеться кричати,Без тебе на душі - зима.Мовчати будемо про нас,Про те, що було, і чого хотіли.Промінь щоб в небі не погас,Щоб вдвох до раю разом полетіли.Мовчанням поєднеєм те,Що мовою не поєднаєш.Сказати можеш лиш одне -Скажи, що ти мене кохаєш!

Перегляди: 716Читати далі

Молитимусь за нас
Христина ВацикХристина ВацикКористувач
Молитимусь за нас

А знаєш, я молитимусь за тебе,А може я молитимусь за нас.Аби коли піднімеш очі в небо,Застинув на оклоці час.Щоб міг тримать мою тремтливу руку,і бути просто поруч.І поцілунок твій мов цукор,Чи мед, тобою зварений власноруч.Життя-то інеєм покрита туга,Любов твоя-краплина на щоці,Ти в тім житті - то моя біла смуга,Ти - то одна із ліній на моїй руці. 

Перегляди: 798Читати далі

Знаєш,ти така смішна,коли плачеш
Користувач
Знаєш,ти така смішна,коли плачеш

Знаєш,ти така смішна,коли плачеш,коли сльози струмками течуть по твоїх щоках,ти говориш про те,що тривожить,неначе-я тамую твій біль,чи гамую твій страх.Я навіть прошу,щоб ти не приходила більше-забула мій номер,ім*я і до мене дорогу,та ти ніби не чуєш,й приходиш як і раніше,а я біжу до дверей і подумки дякую Богу.І все,на що я тепер здатен це чай,або трохи вина,і звісно-мовчати (чи так я тебе заспокою?)Переконувати…

Перегляди: 1079Читати далі