УАП - Літературний паркан

Таня БарабарщикКористувач

Все навколо - це тільки ілюзії..Просто маска, щоб правильно плити..І позбутись, нарешті , конфузії.,Безтурботно, по правилом жити..Все навколо - лише наші марева,Лиш палкого бажання орбіти..Без природності - зовнішність глянцева,Замінила нам слово "радіти"..Все навколо - це наші утопіїї..Ми забули, що значить "щирість"А натомість, - ми просто копії,І у душах яких - сирість..

Таня БарабарщикКористувач

Чи знаєш ти, чом птахи мають крила?Чому летять у даль нічних висот?Вони - це вірність , вірність -наша сила.І мають більше людяних чеснот? Чи знаєш ти, як птахи розмовляють?Чому ж не чув ти голосу пташок?Вони слова до чесності схиляють..,Не кидають на вітер "залишок"Чи знаєш ти, що птахи теж сміються?Їх усмішка щиріша за людей..І чорній зраді, горю не здаються...Чи бачив ти сльозинки з їх очей?..Чи…

Таня БарабарщикКористувач

Завжди приходить сонце після ночіТи не втрачай надію у життя!Пройдуть проблеми, - станеш ти охоче,Шукать собі надійне укриття..Завжди проходять біди і печалі,Ти не здавайся, в сили свої вір!Життя, на жаль, не рівні магістралі,Тож пам'ятай : ти сам свій пишеш твір..Завжди гроза є перед ясним небом,Після туману - стелиться роса..Життя - це дар, його цінити треба!Ти вір у щастя, вір у чудеса!

Володимир ПартикаКористувач

Ти не сміття, ти потрібен.Цей світ тебе любить,і навіть більше, ніж ти здогадуєшся.Не варто вимолювати насущного хліба,скалячи зуби,все одно ти отримаєш свою порцію радості.Води свою порцію і можливість зігрітися,своє місце під сонцемі свободу вибору,те, що може тобі знадобитися,просто долоні підставляй і бери.Та хіба це усе,що тобі необхідне,щоб справді себе відчувати людиною?Спитай у Мойсеяі до…

Юлія БаткілінаАвтор

  Він живе собі як усі, тривожиться не про те. А потім стається війна, кордон, Іловайський котел, А потім час кінчається – хвилини спливуть до дна. І він з цим живе, хоч це не його вина. І він з цим живе – із лісом холодних стел. Ні, спогади з часом бліднуть, адреси і голоси. У нього є що любити, у нього, наприклад, син, І хтось не заходить більше, і хтось не пише листів, та він не…

Тетяна ГрицанКористувач

Піктограму: 304 805. Лінк АНГЕЛА Шукаю, здоров'я, шукаю щастя, глядаю  Бога. Шукаю народ, люди, не люди.  Що від очей, якими оглядаю... Ніщо від світа шукаю. Святий Боже, світло всередині себе я маю.   Щоб не бути самим в собі Всім, всім, вісім! Забили на сполох Судинні плівки. Танцюєш у ворох. Зумів, посмів, сім-сім-сім. Сім діб у забої, сім весен з собою, Сім дубів в двобою.…

Тетяна ГрицанКористувач

Бронзове сонце на очах Ар і Ра За словами суфійської філософії,  однією з основних причин щастя є можливість сісти посеред друзів або близьких вам людей, яких щиро любите.  Сісти і нічого не робити, нічого не говорити. Дивитися один на одного, або навіть не дивитися. Захоплення  виходить з того, що ви перебуваєте в оточенні людей, з якими розділяєте   гарне почуття. Звуковий…

Тетяна ГрицанКористувач

З ГЛИБИН АЖ ВИЩЕ НЕБА                                                 Загублені тіні                                    РОЗТІКАЮТЬСЯ…

Юлія БаткілінаАвтор

Денек у анархиста не задался с самого утра. Враги сожгли ему уже третью родную хату, украли желтенькие подтяжки и, что самое ужасное, от души наплевали в борщ. Анархист был мрачен и собирал пулемет, намереваясь всем показать, как вдруг верные товарищи привели к нему воина света Мыколу. Мыкола был вооружен мухобойкой, но зато очень большой, и носил большие очки, чтобы лучше все видеть. Под глазом у…

Юлія БаткілінаАвтор

**Перед нею – не шлях, не стежка, а наче вир.Там і смерть, і чума, і темна гірка трава,там до обрію сірий стелеться льодовик.А вона - тільки крок вперед, тільки: «Дайте два!Дайте два,Я жива, клянусь, я іще жива,поки стане життя і сили – іду на ви».Перегукуйся з нею, хто тут напівживий,пригадай, як тече вода, дзеленчить трамвай..Оживай.Відгукалися їй і мертві у тих степах,Чарівне…

Віктор ГубаревАвтор

Цього року придбав у львівській книгарні «Є» біографію славетного американського військового моряка Джона Пола Джонса, написану чудовим американським істориком флоту Семюелом Еліотом Морісоном. Книгу ще 2013 року видало київське видавництво ім. Соломії Павличко «Основи» за підтримки Посольства США в Україні. Оскільки на українському книжковому ринку годі шукати україномовні…

Павло ГанськийЧитач

  - ...я, слышь? я к двери подхожу, открыл, а там люба стоит. моя люба, слышь? которая ушла в пролом году. с сумкой стоит и лицо такое виноватое. вернулась... я ей - заходи, чо... - она зашла. сумку поставила. а я на работу уже собрался. форму одел. она рубаху мне на груди расстёгивает. робко так... я ей - обожди давай... вечером. ты пока в доме убери и приготовь…

Віктор ГубаревАвтор

Увечері ми зібралися в печері у Пташенка. Хто такий Пташенко? Це наш вождь. Іноді він запрошує нас на смаженого бика в сметані, і під час трапези ми обговорюємо актуальні проблеми сьогодення. Початок дискусії поклав сам вождь. - Стосовно винаходів і рацпропозицій, - заявив він, - плем’я Великого Арія давно залишило нас пасти задніх. Ось і виходить, що ми, замість швидкої еволюції з застійного…

Віктор ГубаревАвтор

Среда, семнадцать секунд седьмого. Север. Снегопад сотворил сугробы, скрыв старые следы. Сентябрьское солнце светит слишком слабо, словно собирается сгореть совсем. Собаки слепнут, спотыкаются, скулят. Само собой, сочувствую собакам. Супруга Соня сейчас сушит сети, сын Соломон – соответственно – сельдь. Синеокая сестренка Сима секретничает с соседом. Следовательно, скоро свадьба. Сара,…

Віктор ГубаревАвтор

Іноземців треба любити. Для всіх, окрім китайців, вони складають більшість людства. Втім у нас в часи «застою» любити іноземців не рекомендувалось. Тому громадяни ставилися до них з благоговінням папуасів, які вперше зустрілися з Міклухо-Маклаєм... 21 травня 1977 року, о 9 годині 46 хвилин, в тролейбус, що рухався вулицею Великих Міражів, протиснулись новенькі джинси «Левіс»,…

Єлизаветта КомінсоріерКористувач

Ця історія буде більше ніж прості слова надруковані тут. Це буде поклик душі, поклик жадання, поклик думок пристрасті. Ти знайдеш себе у кожному слові. Ця історія не вигадка. Вона взята з реальних подій,людей,образів. Тепер відключайтесь від реальності і пориньте в історію себе.

Tychyna museumКористувач

Перехід від традиційної культури до модерної на початку 20 сторіччя супроводжувався руйнуванням архаїчних соціальних інститутів, викликаючи в свою чергу переосмислення народної культури та ведення побуту. Сьогодні рецепція модерну початку 20 сторіччя визнається знаковою, заклавши основи осмислення індустріальної, а відтак і постіндустріальної цивілізації. Континум тенденцій авангарду, що…

Тата НеслухнянаКористувач

У Тати стільки всього, стільки всього… Думки, мов мурахи, розповзаються й ніяк не хочуть збиратися докупи. Як би його хоч щось цільне із себе вицідити? Хоча би збірку вражень у компенсацію за відсутність.. Хай будуть results of the week. Отже, раз. Тата вперше проїхалась у шестигривневій маршрутці. По-перше, зрозуміла, що такі бувають. По-друге, нагадала собі, як корисно й економно…

Віктор ГубаревАвтор

  Перш ніж осушити пляшку віскі й сісти за письмовий стіл, ви повинні чітко усвідомити, що вестерн – це така річ, в якій дія відбувається десь у другій половині XIX століття на американському Дикому Заході. Розібравшись із часом і місцем дії, вам треба прочитати вестерни усіх ваших попередників або хоча б подивитися фільми Джона Форда й Біллі Вайлера: звичайно, не для того, щоб не…

Я знаю як жити з оголеним нервом, Відчувати струму потоки, Що підігріває кров у венах Так, що аж мліють руки. І цілий рік  жити у сподіваннях, що Ось-ось і трапиться диво. І ти повернувся так негадано, І серце затріпотіло. І ти повернувся з війни цілий, Є дві руки  і серце б’ється палко, І нічого тут не змінилось, І я та сама Наталка. Є дві ноги і посмішка щира, Ти повернувся  - я щаслива,…

Тата НеслухнянаКористувач

Терпіти не можу, коли вперіщуються незнайомці. Надто – у громадському транспорті. Тата – фанат метрополітену. Як стверджує голос із колонки на ескалаторі, це швидко, зручно та надійно. Не треба кваситися у ранкових пробках і будь-яка столична відстань долається в межах години, що для любителів поспати і проспати є нічогеньким плюсом. Але, цитуючи армійського новобранця Майкла Щура,…

Anastasia LoginenkoЧитач

"Я очень хочу писать… Например, написать блог.… Но о чем писать?.. Как начать? Ну, чтобы это не выглядело, как бред…", - сказал мне однажды мой друг Иван (прочла только что написанное – и задумалась о двусмыслии слова "писать"). Значит, "почитай литературу по теме!", сказала я в ответ. Ну, если так сильно хочется писать ))   Вот прочли вы этот абзац. И кто-то обязательно…

Anastasia LoginenkoЧитач

Все-таки, когда появился Интернет, люди до конца не понимали, насколько сильная это вещь. Сегодня благодаря ему почти все находят почти все, что ищут.   Но этот пост не об Интернете. А о том, что и кого открываю для себя. Лично я люблю качественную поэзию. Точную рифму... Ну, вы понимаете. И я нашла поэта, который, к стати, еще не пришел сюда, на бук... Пригласите его, пожалуйста, дорогие админы-модераторы-владельцы!…

Тата НеслухнянаКористувач

Лізе від спеки у голову всяке.. От, приміром, про суперздібності. Хтось там хотів би бути невидимим, хтось – читати думки, хтось – переміщатися у часі та просторі. Ну, це поки казки (хоча винахід телепорту був би мегалайфхаком). От я би взяла вміти все! Хз, куди нас еволюція заведе. Якби кожен міг передати іншому свої професійні, або й просто життєві, навички враз.. Через погляд там, через…

Tychyna museumКористувач

В умовах стрімкого росту урбанізації цивілізації, що вступає в постіндустріальну еру, найбільш гостро постає питання власної самоідентифікації особистості. Цифрова епоха в людському мурашнику відбивається в свідомості, призводячи до генезису цілком самостійного урбаністичного естезису, що видозмінюється й еволюціонує відповідно до зміни міського середовища. Поетичні рефлексії є чи не найбільш…

Tychyna museumКористувач

Архітектура майбутнього залежить від утопічного виміру, який має бути притаманний проектам. Архітектура – це частина проектності. Проектність, що виходить за набивші оскому ідеї «сталого розвитку», які тільки консервують кризовий стан – це експансія та колонізація. Ніякі технологічні розробки не можуть повністю вирішити проблему ресурсів і нових територій, які потрібні людству,…

Anastasia LoginenkoЧитач

Недавно открыла для себя стихи Антонины Спиридончевой (интимная лирика). И прямо-таки врезалась ее поэзия о вечернем платье:   Вечірня сукня на тонких бретельках   Влітає крізь відкриту шибку злива, А на мені одягнута легенька, В якій я неприховано вродлива, Вечірня сукня на тонких бретельках.   Мені жбурляє дощ на плечі краплі, Лякає, злиться. Чи ревнує?.. Всі Хай поглядом їдять і…

Тата НеслухнянаКористувач

Писати чи бухати? Писати чи забивати? Писати чи прибирати? Писати чи заробляти? А якщо ти заробляєш саме писаниною, але крім «Веймарських трійок», «Нормандських четвірок» і «Великих сімок» хочеться складати літери бодай про щось інше?  Якщо змучена молода душа (бо душа ж ніколи не буває старою, правда?) вимагає трохи «клави» під вечірню цигарку…

Anastasia LoginenkoЧитач

Не знаю, в тему ли эта публикация. Поэзия, все-таки, принадлежит российскому автору. Просто красивые стихи. Просто - талантливая поэтесса Вероника Тушнова. Да и опыт у каждого свой. И я уверенна, что все когда-нибудь переживали или же обязательно переживут подобную ситуацию.   И тем не менее, желаю все счастья и счастливого ожидания! ;)         Не отрекаются любя.Ведь жизнь…

Андрей Орлов, российский поэт и оппозиционер, написал класснейшую поэзию Смерть пармезана :) Кто в курсе последних событий в России - поймет. Читаем!    СМЕРТЬ ПАРМЕЗАНА Там вдали за рекой жарко печи горят,Пограничникам грозным не спится,Но, не зная о том, пармезанский отрядПродвигался к российской границе.   Шли лосось и сыры, был не слышен их шаг,Шли не в ногу, без шуток и песен,Чтоб…