УАП - Літературний паркан

Українці не читають, бо їм обмежили доступ до книг?
Natalia BohdanetsNatalia BohdanetsМентор
Українці не читають, бо їм обмежили доступ до книг?

Саме такої думки український видавець і письменник Віталій Капранов, який стверджує, що українці не читають, тому що 25 тисяч населених пунктів в країні й досі без книгарень. "Люди не мають доступу до книжок, а письменники не мають доступу до читачів. В Україні більше 25 тисяч населених пунктів не мають книгарень взагалі. Ми намагаємося це подолати за допомогою сучасних технологій. Але здебільшого…

Перегляди: 622Читати далі

Ти бачив те листя?Ти бачив те листя?

Ти бачив те листя? Так плачуть дерева, Коли восени душу стискує жаль. Та ти не сумуй. Я про́шу, не треба! Хоч я і далеко від тебе, на жаль.

Перегляди: 643Читати далі

Все в житті минає
Христина ВацикХристина ВацикКористувач
Все в житті минає

Ти ж знаєш, все в житті минає, І ми також доходим до свого фіналу. А зараз, я усе тобі прощаю, І ти також прости мені мою вину.

Перегляди: 574Читати далі

Сизі тумани...
Марія КарпецьМарія КарпецьКористувач
Сизі тумани...

Мокро,холодно,пташиного співу не чути, Сизі тумани обіймають верхівки ялин. Не можна змиритись,тим більше забути Таких довгоочікуваних  щастя хвилин.

Перегляди: 661Читати далі

Самотність...
Марія КарпецьМарія КарпецьКористувач
Самотність...

Пориви вітру били її в спину, Безпощадно й так болюче знов. Серце билось тривожно й без упину, Вона одна у світі мов.   Блукає вулицями темними, У пошуках знайомого лиця. Всі старання були даремними, Тепер вже з ним не піде до вінця.   Йому так байдуже до неї.Загалои, Для нього,вона,наче й не існує. Тепер не бути їм разом, Кохання слів ніхто з них не почує.   Самотньо,боляче душі вразливій,…

Перегляди: 710Читати далі

Кожен з нас свято вірить..
Користувач
Кожен з нас свято вірить..

Я виходжу зустріти холодний ранок,допив свою каву,доїв свій сніданок.Намагаюсь зрозуміти-куди йдуть перехожі,Знаю дещо про них,бо в одному ми схожі.Я помітив дівчину,з полум*яним волоссям,її не прийняли в школі,не розуміють дорослі.Вона не носить масок,як безліч охочих,не приховує правду-завжди каже в очі.Рятується музикою-панк,метал,словом-рокце її ракета-"крізь терЕн - до зірок"А цей дідусь,що купує…

Перегляди: 751Читати далі

Пригоди Маркіяна в князівстві Синонімів

Андрій Процайло Пригоди Маркіяна в князівстві Синонімів (казка) Полудневе осіннє сонце нетерпляче заглядало у шкільні вікна. Воно мріяло чимшвидше похизуватися щойно розмальованим краєвидом. І мліло від передчуття дитячого захоплення. Нарешті закінчився останній урок. Шкільне подвір’я купалося у морі радості. Додому ніхто не спішив. — Як гарно! — збираючи різнобарвні листочки, тішилася…

Перегляди: 772Читати далі

Люди-вірші

Мабуть, існують в світі люди-вірші.Вони римують почуття і осінь.Слова від того стануть важливішіТа серед нас вони не часті гості.Вони ремарки до життя людськогоІ часто між рядків велика суть:В душі ми всі наділені красою,Але не всі у світ її несуть.

Перегляди: 647Читати далі

Люди
Оксана ОнищенкоКористувач
Люди

Бувають люди сірі як міський асфальт На себе надягнуть красиву біжутерію, Вони ховаються серед газетних шпальт, Живуть в проблемах світового епітелію. Як механічні іграшки, рахуючи хвилини, Похмурі люди стрімголовлять містом: На роботу, в ресторани  чи до магазинів, Вони перемагають час, долають відстань. Є ті, що пахнуть парфумами із Парижу, У Індії малюють хною на руках, Зривають квітку едельвейса…

Перегляди: 623Читати далі

Бо так не було нікому
Христина ВацикХристина ВацикКористувач
Бо так не було нікому

Бо так не було нікому, Нікому і не буде так, Як двом нам - завжди і знову, А хто ж його знає, як ?

Перегляди: 634Читати далі

Я подумки йому люблю кричала
Христина ВацикХристина ВацикКористувач
Я подумки йому люблю кричала

Я подумки йому люблю кричала, А він стояв, сміявся і не бачив. Я кращого за тебе ніколи не знала, Я нікого, як тебе не величала.

Перегляди: 637Читати далі

Свій світ
Христина ВацикХристина ВацикКористувач
Свій світ

Свій світ я бачу кольором твоїх очей, Я землю відчуваю твоїм ходом.Я хочу так торкнутися твоїх плечей,Як берег обіймається із пароходом.

Перегляди: 594Читати далі

Боюся вірити, що ти і справді є
Христина ВацикХристина ВацикКористувач
Боюся вірити, що ти і справді є

І це чекання довге, несказанне, Таке безмежне щось мені дає. Бо ти хвала моя обдарована, Боюся вірити, що ти і справді є.

Перегляди: 519Читати далі

Приходь до мене помовчати
Христина ВацикХристина ВацикКористувач
Приходь до мене помовчати

Приходь до мене помовчати,Твій погляд серце зігріва.Без тебе хочеться кричати,Без тебе на душі - зима.Мовчати будемо про нас,Про те, що було, і чого хотіли.Промінь щоб в небі не погас,Щоб вдвох до раю разом полетіли.Мовчанням поєднеєм те,Що мовою не поєднаєш.Сказати можеш лиш одне -Скажи, що ти мене кохаєш!

Перегляди: 651Читати далі

Молитимусь за нас
Христина ВацикХристина ВацикКористувач
Молитимусь за нас

А знаєш, я молитимусь за тебе,А може я молитимусь за нас.Аби коли піднімеш очі в небо,Застинув на оклоці час.Щоб міг тримать мою тремтливу руку,і бути просто поруч.І поцілунок твій мов цукор,Чи мед, тобою зварений власноруч.Життя-то інеєм покрита туга,Любов твоя-краплина на щоці,Ти в тім житті - то моя біла смуга,Ти - то одна із ліній на моїй руці. 

Перегляди: 709Читати далі

Знаєш,ти така смішна,коли плачеш
Користувач
Знаєш,ти така смішна,коли плачеш

Знаєш,ти така смішна,коли плачеш,коли сльози струмками течуть по твоїх щоках,ти говориш про те,що тривожить,неначе-я тамую твій біль,чи гамую твій страх.Я навіть прошу,щоб ти не приходила більше-забула мій номер,ім*я і до мене дорогу,та ти ніби не чуєш,й приходиш як і раніше,а я біжу до дверей і подумки дякую Богу.І все,на що я тепер здатен це чай,або трохи вина,і звісно-мовчати (чи так я тебе заспокою?)Переконувати…

Перегляди: 940Читати далі

Твоя кава сьогодні гірка

Твоя кава сьогодні гірка, Наче в світі немає цукру. Хочеш, долий молока - Нічого не зміниться, дудки! Ти налиєш у келих вина, Та воно тебе не врятує - Полонила тебе біда І у тобі сьогодні панує. Наливай всі напої, що знаєш - Ти у пошуку вірних ідей. Та ніколи так не вгадаєш, Бо причина серед людей.

Перегляди: 572Читати далі

Таня БарабарщикТаня БарабарщикКористувач
Осінь

Занурся в атмосферу Осені..Листопадом повітря вдихни..Білим інеєм, срібними росами,Світить сонце лише восени..І пожовклими травами чистими,Стало небо лишень на зорі..В ньому скільки тепла..скільки істини..,Що буває лиш раз на порі..Зачаровує Осінь стривожена,Журавлиним ключем в висоті..І, здається, що вже переможена..І,здається, що вже в пустоті..Та не варто сьогодні боятися,Прилетять ті пташки навесні,Все…

Перегляди: 603Читати далі

Осінній фільм
Користувач
Осінній фільм

Я не вірю в осінню романтику,що б там мені не казали. Холодні ночі, прощання і звісно-старі вокзали Ніби ввімкнена грамплатівка.що вкотре грає по колу. І леді-осінь сміється і допиває свою "кока-колу".  А коли набридає -вона вмикає собі якусь драму,бажано- З поп-корном і БЕЗ перерв на рекламу.Потім тицяє пальцем у якесь непримітне вікно- там двоє сидять на кухні."так,-каже,-це…

Перегляди: 886Читати далі

Місто ХаМісто Ха

Що не рік – то невдалий, а що не доба – лиха.В понеділок дощі повертаються в місто Ха,З понеділка проїзд дорожчає і проліт…Ти не думай, що це печаль – це така пиха,Що життя не прожив, а пробився і проштовхав,Вторгував за лід,За сушений глід,У небес, землі,У тіней, і примар, і у духів сусідніх хат.Торгував, воював і не байдикував ні дня.У полях за рікою орду сам-один спиняв.Бо…

Перегляди: 757Читати далі

Живемо як востаннє

"Живемо як востаннє!" - мені таке казали.Чому ж? Усе ніяк я не збагну...Кому із нас багато спроб давали?Не вийшло? Ось, тримай іще одну!"Живемо лише раз!" - чи варто сперечатись?Одна лише є спроба на усе.А час біжить... Не варто витрачатиХвилини, що не вернуться уже.

Перегляди: 637Читати далі

Нам долі не відомі всі проекти

Нам долі не відомі всі проекти, -Вона дивує: кожен день сюрприз.Від неї не втекти, бо знає де ти, Ти опинився серед анртеприз.Вона кидає тебе вниз і вгору,Буває ти летиш, або повзеш.Та все ж тримає вірною рукою,І завжди каже: "Ти переживеш!"Після дощу ж бо знову вийде сонце.Упавши встанеш в сто десятий раз.Яка різниця хто ти зараз й де ти,Якшо при цьому справді ти живеш?

Перегляди: 612Читати далі

На добраніч
Оксана ОнищенкоКористувач
На добраніч

  Місяць ловить зорі  у свої тенета Колисає ніжно подихом беззвучним. На добраніч тим, хто так далеко, Обіймає солодко свою подушку. Місяць наглядає і ріжком колише Зорі у сітках, що звуть сузір’ям Дрімоту наводить і так прагне тиші, Кидає тумани у чиєсь подвір’я. Проганяє вітер, що пустує в хмарах: Розгодає зорі й творить зорепад. Хто не спить, той бачить чари - У нічному небі…

Перегляди: 2383Читати далі

Мода чи справжність
Тарас Сов’якКористувач
Мода чи справжність

Айфон чи туристичний рюкзак? Взуття останньої моделі чи зручні мешти, в яких можна лазити де завгодно? Мода чи справжність? Сучасний світ постійно ставить перед людиною вибір, а то і не один. Кожному хочеться бути найкращим, багатьом хочеться бути унікальним, величезній кількості молодих людей хочеться бути модним. Але майже ніхто не намагається бути собою.   ***— Форест, ти вже вибрав,…

Перегляди: 852Читати далі

Твори добро..)))
Таня БарабарщикТаня БарабарщикКористувач
Твори добро..)))

Даруй добро, воно тобі вернеться,Це краще, ніж образа на вустах.Тоді й тобі удача посміхнеться..Тоді й тобі вона покаже шлях..І пам'ятай про інших - не про себе,Життя таке коротке, щоб жаліть..Ти будь яскравим - в світі море сепій..І не забуд своїх батьків любить..Вони тобі життя дали, людино..Вони тебе ростили, як могли...Для них ти сонце й небо,- що над ними..Для них ти все! Тож Господа моли..Віддячуй…

Перегляди: 833Читати далі

Чорнобривці

Чорнобривці – промінчик осіннього сонця, що виливає барву на землю і прикриває засохлу траву, яка вже давно забула про зелень.Тільки розпечені краплі заходу перед довгою зимою, коли так чітко видно межу між білим і чорним. Бо більш не буде нічого.Та поки є вони, маленькі квіточки, що здалися б непримітними серед весняного буяння кольорів, тепер вітають осінь, яка тільки так може вберегтися від…

Перегляди: 554Читати далі

Мені сьогодні...
Ігор КордисІгор КордисКористувач
Мені сьогодні...

#art #вірш #поезіяМені сьогодні наснився спокій,Але був він якийсь неспілий,І на межі непомітній та тОнкій,Великі люди в окопах маліли.Мені сьогодні наснився смуток,Що напнувся як чорне й важке покривало.Те, яким вкривали коричневі труни, Коли героїв загиблих у них ховали.А їм знову насняться руки.Ті, що їх малих пеленали,Над людством літають круки.Та викльовують їхні рани.©Ігор Кордис.06.10.2015

Перегляди: 711Читати далі

Вокзал, потяг, дорога
Арсеній РябкоАрсеній РябкоКористувач
Вокзал, потяг, дорога

Знову вокзал, потяг, дорога...Нареші зустрітись з тобою є змога.Нехай на годину, всього лиш на мить,Та вистачить цього щоб спрагу втомить.Ту спрагу, до тебе що тягне мене,Ту спрагу, яка ніби щось не земне,Полонило усі мої думки тобою,Ту спрагу, що інші називають любов'ю...Знову вокзал, потяг, дорога...Знову прощання біля порога.- Кохаю, люблю, - Я тебе теж,- Дуже сильно люблю, - Кохаю без меж...І…

Перегляди: 720Читати далі

Ватра

Осіння ватра втрачених надій, Так весело горить яскравий вогник, Так жадібно з'їдає все, що мав, За світла мить бере високу плату.   Гербарій сохне, зберігає мить, Без запаху, і радості, і смаку, Ілюзія колишнього тепла І за фасадом тільки шмат паперу.   У бурштині застигло навіки, Ні жалю, ні тривоги, ані руху. То осінь розчищає нам поля, Щоб ми почули відгук заметілі.   У чорнобривцях…

Перегляди: 1389Читати далі

Біг по небу, проникаючи до глибини
Тетяна ГрицанТетяна ГрицанКористувач
Біг по небу, проникаючи до глибини

Спотикаюся у власнім образі, хочу зрозуміти світ, але не хочу, аби світ пізнав мене. Так, не знай, не роби, не живи… Я яблуко, що зродилося від блакиті, від неозону, від ідей. Дорогами блукаю, вітрами, хвилями причащаю прихожан. Мій погляд спочиває на молодильних лампадках дня. І тінь прозирає до кісток. Обмотаний плач на світанку, проводжає сонце. Щебінню продзвонює, щебетом проганяє журбу.…

Перегляди: 791Читати далі