УАП - Літературний паркан


підлаштуйте масовку,під акт депресії,суцільні репресії,агресії.смуток помножити,відняти радість,закреслити відстань,додати присутність,відчути залежність,забути фобії.підлаштуйте масовку,роздайте всім ролі,акт насилля, зникне поволі.масовка у дії,актори на місці,почуття розкидані,у кожному паперовому місті.
Перегляди: 925Читати далі


Пам'ятаєш іграшку, яку тобі не купили?Відчай і розпач розтікались по носі.А вона там самотня, її не схопили,Можливо, на полиці чекає тебе досі.Коли один вдома, нема телефонів,Страшенно лякають розбещені грози -Під громові коливання розлючених тонівПокривало вбирає дрібнесенькі сльози.Ридаєш щосили, щоб аж чули сусіди,Через пробитий м'яч чи розбите коліно.І не знаєш ніколи через що твої біди,Бо сам…
Перегляди: 759Читати далі


естетика потворності, анатомія втрати,загублені відвертості, варто помовчати.розрекламовані товари, користуються попитом,розтоптані цінності, продають в провулку, оптом.покалічені долі, втрачені можливості,роздають різні ролі, залежно від активності.розшатані нерви і зірваний голос,у голові карикатури, розрізаний конус.підшиті канати, полатані дороги,розбиті серця, бути залатаними не мають змоги.
Перегляди: 802Читати далі


У пристрасті лише є тільки миті,Вона згора, немов старі дерева,Любов ж тривка, її роками не зломити,І не розіб'ється, як чарка кришталева.Бо пристрасть полум'я яке з'їдає,Воно лиш спалах з поночі і все,Любов з роками тільки стане раєм,І серця два у вічність віднесе.Любов палаючи освітлює дорогу,А в пристрасті на згарищі лиш дим,Любов два серця опечатує на довго,І пише вірші із чуттєвих рим.Й ніхто,…
Перегляди: 868Читати далі


З роси і з трави, я сплету собі серце,Я піду у небо, там не буде війни,А люди забуті, занедбані й черстві,На мене чекатимуть, щоб зміг я прийти.Та я не вернусь, я похований в хмарах,Мого тіла нема, воно обернеться в дощ,В мене крила великі, мене з сонцем вінчали,А для вас я лиш мармур у квадратиках площ.І скажуть, а як той солдат, там у нього стріляли?Він впав самотою, як зрубаний дуб у гаю,А я не…
Перегляди: 937Читати далі

Все, що могло бути сказано, змито дощем. Тихо відносить вода теплий подих. Осінь проклала холодну межу між надіями й мороком. Мряка хлюпоче між дірами, чимось наповнити треба. Сонце здалека згадає про літо, туманиться світ. Спроба нарешті вдалася? Осінь уперто мовчить. Навіть птаство кудись подалось у далекі незнані світи. Звістки не буде. Блюз надриває гітару. Марно. Хмари.
Перегляди: 788Читати далі


Плаче небо-ллються крапліТихі сльози-мов криштальНаче гострять об його шабліНаче ту гартують стальСум обняв небесну твердьСірі стали диво-хмариНаче взяла до себе смертьТого,що давав їм барвиДощ-емоція небесКраплі-все,що ми побачимТільки не смішний бурлескТільки небо все ще плаче.
Перегляди: 865Читати далі

Юрій Андрухович нещодавно видав з вроцлавським гуртом Karbido диск "Atlas estremo". В рамках проекту вони організували концертн на лінії фронту біля Маріполя 17 . “Мої польскі приятелі ризикували більше їдучи з концертом до Петербургу, ніж до Маріуполю, - розповідає письменник. “ В музичних турне вже досить давно письменник подорожує з поляками, спершу саксофоніст Миколай Тшаска(альбом…
Перегляди: 976Читати далі


Колотнеча в серці. Болю холодний душ. Ми з тобою ,наче у герці , мого спокою ти не руш.
Перегляди: 839Читати далі

Одеса 2015 не підкачала: готель Палладіум, Бомбер, Компот, Чортове колесо, Бернардацци. І звісно ми кров з носа мали заінстраграмитись вІбіці. Його друг знайомився з моєю подругою. А нас залишили вдвох. Я не люблю світські розмови, не цікаво, та і думка, що він морочиться зі мною і намагається розговорити заради щастя друга, теж не надихала. Та ще й з Москви. Від…
Перегляди: 789Читати далі

Позавчора подруга кинула лінк на парижські розповіді української блогерши, яка “шалено любить побродити вуличками Парижа та смачно поїсти”. Якщо чесно, блог її не читала, але і без того ясно, що куди їй до моїх пригод у цитаделі зла, Москві! І досі вчусь любити, але що мене з цим навчанням занесе аж у ворожу Московію, ніколи б ніколи не подумала. Ніяких…
Перегляди: 978Читати далі


Ми шукаємо затишку в людях,Ми шукаєм душевне тепло.Ми шукаємо, хто не осудить,І на кого покласти чоло.Ми шукаємо в людях надію,І підтримку у разі біди..Ми шукаємо "анестезію",Щось шукаєм, шукаєм завжди..Дуже часто ми забуваєм,Про близькИх, і про тих, хто поряд,А натомість, блукаєм, шукаєм,Зовсім інший, чужий нам погляд.І знаходим, себе загубивши,Потонувши в собі, і не тільки.Ми втрачаємо,- ще не вродивши,Стрімко…
Перегляди: 857Читати далі


Так хочеться побути на самоті з тобою, На тій звичайній лавочці,наповнившись любов`ю. Зливатися устами в нестримнім поцілунку. Ти знай,що я не хочу від тебе іншого дарунку. Так хочеться відчути тепло твоїх долонь, У вічі зазирнути,де палахкотить вогонь. І тіло,що тремтить поцілунками вкривати, Переборюючи хвилювання ніжно обійняти. Так хочеться постійно бачити тебе поряд, Насолоджуватися…
Перегляди: 766Читати далі


Навіть не пручаючись ,потрапляю у твої тенета. Сплетіння їх такі незвичні і вражаючі . і я ,немов якась невідома донині планета, Що покидає орбіту свою більше не повертаючись.
Перегляди: 746Читати далі

Він застиг між двома опорами у стіні з виразом нелюдської напруги на обличчі. Мета – втриматися . Руки шукають за що зачепитися. Ноги ледь тримаються в на маленьких виступах. Вони так далеко одне від одної. Незручно і боляче. Біла сорочка просякла потом.Треба рухатися далі. Вгору. Та не дадуть. Поруч ворог. Ховає постать за чорним плащем. Не розгледіти.Що це у нього? Цвях.Врізається в…
Перегляди: 674Читати далі


Саме такої думки український видавець і письменник Віталій Капранов, який стверджує, що українці не читають, тому що 25 тисяч населених пунктів в країні й досі без книгарень. "Люди не мають доступу до книжок, а письменники не мають доступу до читачів. В Україні більше 25 тисяч населених пунктів не мають книгарень взагалі. Ми намагаємося це подолати за допомогою сучасних технологій. Але здебільшого…
Перегляди: 726Читати далі


Ти бачив те листя? Так плачуть дерева, Коли восени душу стискує жаль. Та ти не сумуй. Я про́шу, не треба! Хоч я і далеко від тебе, на жаль.
Перегляди: 765Читати далі


Ти ж знаєш, все в житті минає, І ми також доходим до свого фіналу. А зараз, я усе тобі прощаю, І ти також прости мені мою вину.
Перегляди: 692Читати далі


Мокро,холодно,пташиного співу не чути, Сизі тумани обіймають верхівки ялин. Не можна змиритись,тим більше забути Таких довгоочікуваних щастя хвилин.
Перегляди: 762Читати далі


Пориви вітру били її в спину, Безпощадно й так болюче знов. Серце билось тривожно й без упину, Вона одна у світі мов. Блукає вулицями темними, У пошуках знайомого лиця. Всі старання були даремними, Тепер вже з ним не піде до вінця. Йому так байдуже до неї.Загалои, Для нього,вона,наче й не існує. Тепер не бути їм разом, Кохання слів ніхто з них не почує. Самотньо,боляче душі вразливій,…
Перегляди: 851Читати далі

Я виходжу зустріти холодний ранок,допив свою каву,доїв свій сніданок.Намагаюсь зрозуміти-куди йдуть перехожі,Знаю дещо про них,бо в одному ми схожі.Я помітив дівчину,з полум*яним волоссям,її не прийняли в школі,не розуміють дорослі.Вона не носить масок,як безліч охочих,не приховує правду-завжди каже в очі.Рятується музикою-панк,метал,словом-рокце її ракета-"крізь терЕн - до зірок"А цей дідусь,що купує…
Перегляди: 884Читати далі

Андрій Процайло Пригоди Маркіяна в князівстві Синонімів (казка) Полудневе осіннє сонце нетерпляче заглядало у шкільні вікна. Воно мріяло чимшвидше похизуватися щойно розмальованим краєвидом. І мліло від передчуття дитячого захоплення. Нарешті закінчився останній урок. Шкільне подвір’я купалося у морі радості. Додому ніхто не спішив. — Як гарно! — збираючи різнобарвні листочки, тішилася…
Перегляди: 956Читати далі

Мабуть, існують в світі люди-вірші.Вони римують почуття і осінь.Слова від того стануть важливішіТа серед нас вони не часті гості.Вони ремарки до життя людськогоІ часто між рядків велика суть:В душі ми всі наділені красою,Але не всі у світ її несуть.
Перегляди: 737Читати далі

Бувають люди сірі як міський асфальт На себе надягнуть красиву біжутерію, Вони ховаються серед газетних шпальт, Живуть в проблемах світового епітелію. Як механічні іграшки, рахуючи хвилини, Похмурі люди стрімголовлять містом: На роботу, в ресторани чи до магазинів, Вони перемагають час, долають відстань. Є ті, що пахнуть парфумами із Парижу, У Індії малюють хною на руках, Зривають квітку едельвейса…
Перегляди: 726Читати далі


Бо так не було нікому, Нікому і не буде так, Як двом нам - завжди і знову, А хто ж його знає, як ?
Перегляди: 733Читати далі


Я подумки йому люблю кричала, А він стояв, сміявся і не бачив. Я кращого за тебе ніколи не знала, Я нікого, як тебе не величала.
Перегляди: 734Читати далі


Свій світ я бачу кольором твоїх очей, Я землю відчуваю твоїм ходом.Я хочу так торкнутися твоїх плечей,Як берег обіймається із пароходом.
Перегляди: 690Читати далі


І це чекання довге, несказанне, Таке безмежне щось мені дає. Бо ти хвала моя обдарована, Боюся вірити, що ти і справді є.
Перегляди: 606Читати далі


Приходь до мене помовчати,Твій погляд серце зігріва.Без тебе хочеться кричати,Без тебе на душі - зима.Мовчати будемо про нас,Про те, що було, і чого хотіли.Промінь щоб в небі не погас,Щоб вдвох до раю разом полетіли.Мовчанням поєднеєм те,Що мовою не поєднаєш.Сказати можеш лиш одне -Скажи, що ти мене кохаєш!
Перегляди: 742Читати далі


А знаєш, я молитимусь за тебе,А може я молитимусь за нас.Аби коли піднімеш очі в небо,Застинув на оклоці час.Щоб міг тримать мою тремтливу руку,і бути просто поруч.І поцілунок твій мов цукор,Чи мед, тобою зварений власноруч.Життя-то інеєм покрита туга,Любов твоя-краплина на щоці,Ти в тім житті - то моя біла смуга,Ти - то одна із ліній на моїй руці.
Перегляди: 838Читати далі