УАП - Літературний паркан

Художник
Яна ПризЯна ПризКористувач
Художник

Вуличний спокій,і мелодія гри на гітарі,початок весниі кволі релії.За вікном буденністьсіріє барвами,а він сидить малює їїкольоровими фарбами.Він поволі проводить пензлем,вимальовує всі деталі,він закоханий в неї,вона для нього уся в ідеалі.і торкаючись, пензлем, паперу всміхаєтьсяйому здається, що до неї ніжно торкається,проводячи контури губ, здається цілує,а потім спадає цей блуд,він просто її…

Перегляди: 610Читати далі

Думки натовпу...
Яна ПризЯна ПризКористувач
Думки натовпу...

Думки натовпу ламають мозок,Суспільна деградація,Відсутній розвиток.Віра у плітки,перевищує правду,Віра у людей,втрачає цінність.Проходячи повз натовп,вслухаєшся в цей бруд,і відчуваєш спрагу,як не вистачає тут,тих, хто живе за правду.

Перегляди: 620Читати далі

Y O U
Яна ПризЯна ПризКористувач
Y O U

Ти часом поруч, часом ти далеко,Ти часом день, часом світанок,Ти запиваєш захід алкоголем,І головним болем - ранок.

Перегляди: 576Читати далі

Я полюбляю чай без цукру
Яна ПризЯна ПризКористувач
Я полюбляю чай без цукру

Я полюбляю чай без цукру,Адже цукор отримую від життя,Кожен момент для когось, то солодощі,Для когось - кислота.Я полюбляю чай без цукру,Я заварюю його щодня,Адже без чашечки чаю,Я, то є зовсім не я.Я полюбляю чай без цукру,Бо навчив мене так ти,І випиваючи його щоранку,Я посміхаюся від кількості отриманої теплоти.Я полюбляю чай без цукру,Адже це єдиний спогад про тебе,Я полюбляю чай без цукру,Іду…

Перегляди: 741Читати далі

Я не творча особистість
Яна ПризЯна ПризКористувач
Я не творча особистість

Я не творча особистість,і ніколи нею не була.Я буденності карикатура,Я жила і ніби не жила.Я маріонетка у твоєму полоні,і зігрівають лише твої долоні,такі, здається, холодні.Я не творча особистість,і мені нею не бути.Я не знаю, що таке фантазувати,та для когось іншою бути.Я - звичайна людина, серед сотні людей,Та ти кажеш мені, я - особлива,в мені світ ідей.

Перегляди: 589Читати далі

Буття
Яна ПризЯна ПризКористувач
Буття

Ранковий туман і мряка,Сотні потрачених днів,Заздрість людей і дяка,За дешевизну повій.Забиті маршрути,Розбиті серця,Переповнені шлунки,І тяга до забуття.Фальшиві посмішки,І нещирі привіти,Одні і ті самі люди,Від яких, не проти здуріти.Усе це для мене реальність життя,Хотіла чогось більшого,Але не в змозі отримати каяття,за усі вчинки, що подарували таке нікчемне буття.

Перегляди: 705Читати далі

Віднесені вітром
Яна ПризЯна ПризКористувач
Віднесені вітром

ми віднесені вітром,без адрес і притулків.ми віднесені вітром,літаємо провулками.вулицями чужими,які стають для нас уже своїми.ми забулися хто ми,й чиї ми,ми забулися що,і куди нам.ми віднесені вітром перехожі,які проживають на вулиці Сну.ми віднесені вітром спогади,яких не чекають, десь там, унизу.ми - бар'єри для когось,для когось - "драбини",які виведуть до вершини.ми - особистості,чи одинаки?!ми…

Перегляди: 657Читати далі

М о м е н т
Яна ПризЯна ПризКористувач
М о м е н т

"Момент", "момент", "момент"...не припиняю повторювати ці слова,в навушниках звучить Радіохед, і я, знову жива.Момент - події, дотики, слова,і очі, що не змушують ділити на два.Момент, де ти і я,де не важливі слова,деталі, трамваї, фальшива гра.Момент - оригінал, не фальш,не з заводу поцвівший фарш.Момент, який змушує тебе дуріти,прислухатись до всього,і жити.Момент - дихання твоє чути,чи серцебиття,чекати…

Перегляди: 640Читати далі

Каркаси
Яна ПризЯна ПризКористувач
Каркаси

Каркаси будинків, гниють минулим,Вони бачили все у житті,Хвилини розлуки, війни, кохання,Їм все до снаги.Каркаси будинків зберігають історію,вони дихають спогадамита ламаються часом.каркаси будинків знають все,людина, могла б поїхати дахом,каркаси будинків - така банальна річ,та зберігають вони таємниці,знають більше за нас,та відсутні у них лиця.кожен з нас має свій каркас,варто лиш поглянути вгору,поринути…

Перегляди: 612Читати далі

Ти її болиш
Яна ПризЯна ПризКористувач
Ти її болиш

у полоні натовпу втрачаєш свою сутність,у полоні натовпу ти загубив себе,і шукати вже не хочеться,вже все не те, ніщо не цікавить тебе,окрім тих днів,поверніть назад мене.в кімнаті самотній сірій сирій,згниваєш поволі,чекаєш останній прибій,усе, досить, відбій.виснажуючись спогадами,щоразу засинаєш,ніхто і не потрібен, знаєш,поволі лежиш і догораєш,тлієш, чекаєш,а дзвінок не надходить,поволі…

Перегляди: 633Читати далі

Бруд
Яна ПризЯна ПризКористувач
Бруд

Навколо бруду голові, в думках,бруд у тобі,він в'ївся, ним керує страх,зриває дах,вічний крах,вибух,спалах,ніч,Аллах.Навколо тіні,люди- свині,усі винні,хоча з вигляду і безневинні,актори сильні,вільні.Навколо фальшиві слова,які говорим кожного дня,"люблю", "більше не буду", "не відпущу","чекатиму", "не питиму", ""усе прощу".Навколо світає,усе оживає,усе рухається, кудись поспішає,хтось чекає,а…

Перегляди: 734Читати далі

Відчайдушні
Яна ПризЯна ПризКористувач
Відчайдушні

відчайдушні, у пошуках сенсу,жалкі, через дурнувату відстань,стомлені очікуваннями,які тривають без ліку.кілометри, години, хвилини,дороги, міста і будинки,розділяють багатьох квартири,розділяють багатьох мірки.нас з тобою розділяє відстань,вона перепона на моєму шляху,але кожного вечора й ранку,я її долаю, як сплю.

Перегляди: 643Читати далі

Кожне місто...
Яна ПризЯна ПризКористувач
Кожне місто...

кожне місто залишає по собі сліди,кожна зустріч дарує моменти,покидаючи ці місця теплоти,ти втрачаєш частинку свого серця.кожний дотик, погляд і сміх,викарбовує в пам'яті спогад,а присутність твоя поруч,змушує повільно опускати погляд.кожний крок, дія, чи рух,є наче безмежність.я не хочу знаходитись більше тут,поверніть туди,де відчуваю незалежність.

Перегляди: 718Читати далі

Ти..
Яна ПризЯна ПризКористувач
Ти..

прокидаєшся вранці,поспішаєш на кухню, заварюєш чай...повертаєшся в кімнату, озираєшся пусто.стіни, меблі, вікна, чай,кінець серпня, не мій рай...прокидаєшся вранці,чекаєш дзвінка,щоб побачити посмішку,до якої так звикла щодня...прокидаєшся вранці й плануєш,зробити безліч речей,в результаті, лиш музикаі ти, сидиш малюєш, ті декілька проведених разом ночей.прокидаєшся вранці й розумієш одне,ти…

Перегляди: 752Читати далі

08:00. Ранок. Жовтень. Осінь. Дощ.
Яна ПризЯна ПризКористувач
08:00. Ранок. Жовтень. Осінь. Дощ.

08:00. Ранок. Жовтень. Осінь. Дощ.Я прокинулась від танго дощу,мене розбудив шквал вітру.Заварила філіжанку кави і визирнула у шибку.Перехожі пересікаються, як бісектриси,Автомобілі шукають старту для ризику.Небо затягнуте хмарами, ніби вуаль,До будинку навпроти заносять старенький рояль.Все навкруги соціальні мережі, реальність - оффлайн,осінні депресії, стреси, агресії, фобії,Теорема самотності…

Перегляди: 1138Читати далі

Масовка
Яна ПризЯна ПризКористувач
Масовка

підлаштуйте масовку,під акт депресії,суцільні репресії,агресії.смуток помножити,відняти радість,закреслити відстань,додати присутність,відчути залежність,забути фобії.підлаштуйте масовку,роздайте всім ролі,акт насилля, зникне поволі.масовка у дії,актори на місці,почуття розкидані,у кожному паперовому місті.

Перегляди: 799Читати далі

Сльози дитинстваСльози дитинства

Пам'ятаєш іграшку, яку тобі не купили?Відчай і розпач розтікались по носі.А вона там самотня, її не схопили,Можливо, на полиці чекає тебе досі.Коли один вдома, нема телефонів,Страшенно лякають розбещені грози -Під громові коливання розлючених тонівПокривало вбирає дрібнесенькі сльози.Ридаєш щосили, щоб аж чули сусіди,Через пробитий м'яч чи розбите коліно.І не знаєш ніколи через що твої біди,Бо сам…

Перегляди: 641Читати далі

Естетика потворності
Яна ПризЯна ПризКористувач
Естетика потворності

естетика потворності, анатомія втрати,загублені відвертості, варто помовчати.розрекламовані товари, користуються попитом,розтоптані цінності, продають в провулку, оптом.покалічені долі, втрачені можливості,роздають різні ролі, залежно від активності.розшатані нерви і зірваний голос,у голові карикатури, розрізаний конус.підшиті канати, полатані дороги,розбиті серця, бути залатаними не мають змоги.

Перегляди: 699Читати далі

У пристрасті..
Ігор КордисІгор КордисКористувач
У пристрасті..

У пристрасті лише є тільки миті,Вона згора, немов старі дерева,Любов ж тривка, її роками не зломити,І не розіб'ється, як чарка кришталева.Бо пристрасть полум'я яке з'їдає,Воно лиш спалах з поночі і все,Любов з роками тільки стане раєм,І серця два у вічність віднесе.Любов палаючи освітлює дорогу,А в пристрасті на згарищі лиш дим,Любов два серця опечатує на довго,І пише вірші із чуттєвих рим.Й ніхто,…

Перегляди: 753Читати далі

З роси...
Ігор КордисІгор КордисКористувач
З роси...

З роси і з трави, я сплету собі серце,Я піду у небо, там не буде війни,А люди забуті, занедбані й черстві,На мене чекатимуть, щоб зміг я прийти.Та я не вернусь, я похований в хмарах,Мого тіла нема, воно обернеться в дощ,В мене крила великі, мене з сонцем вінчали,А для вас я лиш мармур у квадратиках площ.І скажуть, а як той солдат, там у нього стріляли?Він впав самотою, як зрубаний дуб у гаю,А я не…

Перегляди: 817Читати далі

Дощ

Все, що могло бути сказано, змито дощем. Тихо відносить вода теплий подих. Осінь проклала холодну межу між надіями й мороком. Мряка хлюпоче між дірами, чимось наповнити треба. Сонце здалека згадає про літо, туманиться світ. Спроба нарешті вдалася? Осінь уперто мовчить. Навіть птаство кудись подалось у далекі незнані світи. Звістки не буде. Блюз надриває гітару. Марно. Хмари.

Перегляди: 680Читати далі

Сум небес
Максим КраєвийМаксим КраєвийКористувач
Сум небес

Плаче небо-ллються крапліТихі сльози-мов криштальНаче гострять об його шабліНаче ту гартують стальСум обняв небесну твердьСірі стали диво-хмариНаче взяла до себе смертьТого,що давав їм барвиДощ-емоція небесКраплі-все,що ми побачимТільки не смішний бурлескТільки небо все ще плаче.

Перегляди: 739Читати далі

 Андрухович і Karbido видали "Atlas estremo". Або як поляки заграли в Маріуполі. Андрухович і Karbido видали "Atlas estremo". Або як поляки заграли в Маріуполі.

  Юрій Андрухович нещодавно видав з вроцлавським гуртом Karbido диск "Atlas estremo". В рамках проекту вони організували концертн на лінії фронту біля Маріполя 17 . “Мої польскі приятелі ризикували більше їдучи з концертом до Петербургу, ніж до Маріуполю, - розповідає письменник. “ В музичних турне вже досить давно письменник подорожує з поляками, спершу саксофоніст Миколай Тшаска(альбом…

Перегляди: 760Читати далі

Колотнеча в серці
Марія КарпецьМарія КарпецьКористувач
Колотнеча в серці

Колотнеча в  серці. Болю холодний душ. Ми з тобою ,наче  у герці , мого спокою ти не руш.

Перегляди: 700Читати далі

Історія 1. Знайомство.
Користувач
Історія 1. Знайомство.

  Одеса 2015 не підкачала: готель Палладіум, Бомбер, Компот, Чортове колесо, Бернардацци. І звісно ми кров з носа мали заінстраграмитись вІбіці.  Його друг знайомився з моєю подругою. А нас залишили вдвох. Я не люблю світські розмови, не цікаво, та і думка, що він морочиться зі мною і намагається розговорити заради щастя друга, теж не надихала.  Та ще й з Москви. Від…

Перегляди: 663Читати далі

Пригоди закоханої українки в Москві
Користувач
Пригоди закоханої українки в Москві

Позавчора подруга кинула лінк на парижські розповіді української блогерши, яка  “шалено любить побродити вуличками Парижа та смачно поїсти”. Якщо чесно, блог її не читала, але і без того ясно, що куди їй до моїх пригод у цитаделі зла, Москві!  І досі вчусь любити, але що мене з цим навчанням занесе аж у ворожу Московію, ніколи б ніколи не подумала. Ніяких…

Перегляди: 753Читати далі

Ми шукаємо затишку в людях
Таня БарабарщикТаня БарабарщикКористувач
Ми шукаємо затишку в людях

Ми шукаємо затишку в людях,Ми шукаєм душевне тепло.Ми шукаємо, хто не осудить,І на кого покласти чоло.Ми шукаємо в людях надію,І підтримку у разі біди..Ми шукаємо "анестезію",Щось шукаєм, шукаєм завжди..Дуже часто ми забуваєм,Про близькИх, і про тих, хто поряд,А натомість, блукаєм, шукаєм,Зовсім інший, чужий нам погляд.І знаходим, себе загубивши,Потонувши в собі, і не тільки.Ми втрачаємо,- ще не вродивши,Стрімко…

Перегляди: 738Читати далі

Так хочеться...
Марія КарпецьМарія КарпецьКористувач
Так хочеться...

Так хочеться побути на самоті з тобою, На тій звичайній лавочці,наповнившись любов`ю. Зливатися устами в нестримнім поцілунку. Ти знай,що я не хочу від тебе іншого дарунку.   Так хочеться відчути тепло твоїх долонь, У вічі зазирнути,де палахкотить вогонь. І тіло,що тремтить поцілунками вкривати, Переборюючи хвилювання ніжно обійняти.   Так хочеться постійно бачити тебе поряд, Насолоджуватися…

Перегляди: 611Читати далі

Твої тенета...
Марія КарпецьМарія КарпецьКористувач
Твої тенета...

Навіть не пручаючись ,потрапляю у твої тенета. Сплетіння їх такі незвичні і вражаючі . і я ,немов якась невідома донині планета, Що покидає орбіту свою більше не повертаючись.

Перегляди: 639Читати далі

БОРОТЬБА (Cновиддя)

  Він застиг між двома опорами у стіні з виразом нелюдської напруги на обличчі. Мета – втриматися . Руки шукають за що зачепитися. Ноги ледь тримаються в на маленьких виступах. Вони так далеко одне від одної. Незручно і боляче. Біла сорочка просякла потом.Треба рухатися далі. Вгору. Та не дадуть. Поруч ворог. Ховає постать за чорним плащем. Не розгледіти.Що це у нього? Цвях.Врізається в…

Перегляди: 578Читати далі