УАП - Літературний паркан

Нам долі не відомі всі проекти

Нам долі не відомі всі проекти, -Вона дивує: кожен день сюрприз.Від неї не втекти, бо знає де ти, Ти опинився серед анртеприз.Вона кидає тебе вниз і вгору,Буває ти летиш, або повзеш.Та все ж тримає вірною рукою,І завжди каже: "Ти переживеш!"Після дощу ж бо знову вийде сонце.Упавши встанеш в сто десятий раз.Яка різниця хто ти зараз й де ти,Якшо при цьому справді ти живеш?

Перегляди: 553Читати далі

На добраніч
Оксана ОнищенкоКористувач
На добраніч

  Місяць ловить зорі  у свої тенета Колисає ніжно подихом беззвучним. На добраніч тим, хто так далеко, Обіймає солодко свою подушку. Місяць наглядає і ріжком колише Зорі у сітках, що звуть сузір’ям Дрімоту наводить і так прагне тиші, Кидає тумани у чиєсь подвір’я. Проганяє вітер, що пустує в хмарах: Розгодає зорі й творить зорепад. Хто не спить, той бачить чари - У нічному небі…

Перегляди: 2150Читати далі

Мода чи справжність
Тарас Сов’якКористувач
Мода чи справжність

Айфон чи туристичний рюкзак? Взуття останньої моделі чи зручні мешти, в яких можна лазити де завгодно? Мода чи справжність? Сучасний світ постійно ставить перед людиною вибір, а то і не один. Кожному хочеться бути найкращим, багатьом хочеться бути унікальним, величезній кількості молодих людей хочеться бути модним. Але майже ніхто не намагається бути собою.   ***— Форест, ти вже вибрав,…

Перегляди: 752Читати далі

Твори добро..)))
Таня БарабарщикТаня БарабарщикКористувач
Твори добро..)))

Даруй добро, воно тобі вернеться,Це краще, ніж образа на вустах.Тоді й тобі удача посміхнеться..Тоді й тобі вона покаже шлях..І пам'ятай про інших - не про себе,Життя таке коротке, щоб жаліть..Ти будь яскравим - в світі море сепій..І не забуд своїх батьків любить..Вони тобі життя дали, людино..Вони тебе ростили, як могли...Для них ти сонце й небо,- що над ними..Для них ти все! Тож Господа моли..Віддячуй…

Перегляди: 747Читати далі

Чорнобривці

Чорнобривці – промінчик осіннього сонця, що виливає барву на землю і прикриває засохлу траву, яка вже давно забула про зелень.Тільки розпечені краплі заходу перед довгою зимою, коли так чітко видно межу між білим і чорним. Бо більш не буде нічого.Та поки є вони, маленькі квіточки, що здалися б непримітними серед весняного буяння кольорів, тепер вітають осінь, яка тільки так може вберегтися від…

Перегляди: 482Читати далі

Мені сьогодні...
Ігор КордисІгор КордисКористувач
Мені сьогодні...

#art #вірш #поезіяМені сьогодні наснився спокій,Але був він якийсь неспілий,І на межі непомітній та тОнкій,Великі люди в окопах маліли.Мені сьогодні наснився смуток,Що напнувся як чорне й важке покривало.Те, яким вкривали коричневі труни, Коли героїв загиблих у них ховали.А їм знову насняться руки.Ті, що їх малих пеленали,Над людством літають круки.Та викльовують їхні рани.©Ігор Кордис.06.10.2015

Перегляди: 623Читати далі

Вокзал, потяг, дорога
Арсеній РябкоАрсеній РябкоКористувач
Вокзал, потяг, дорога

Знову вокзал, потяг, дорога...Нареші зустрітись з тобою є змога.Нехай на годину, всього лиш на мить,Та вистачить цього щоб спрагу втомить.Ту спрагу, до тебе що тягне мене,Ту спрагу, яка ніби щось не земне,Полонило усі мої думки тобою,Ту спрагу, що інші називають любов'ю...Знову вокзал, потяг, дорога...Знову прощання біля порога.- Кохаю, люблю, - Я тебе теж,- Дуже сильно люблю, - Кохаю без меж...І…

Перегляди: 639Читати далі

Ватра

Осіння ватра втрачених надій, Так весело горить яскравий вогник, Так жадібно з'їдає все, що мав, За світла мить бере високу плату.   Гербарій сохне, зберігає мить, Без запаху, і радості, і смаку, Ілюзія колишнього тепла І за фасадом тільки шмат паперу.   У бурштині застигло навіки, Ні жалю, ні тривоги, ані руху. То осінь розчищає нам поля, Щоб ми почули відгук заметілі.   У чорнобривцях…

Перегляди: 630Читати далі

Біг по небу, проникаючи до глибини
Тетяна ГрицанТетяна ГрицанКористувач
Біг по небу, проникаючи до глибини

Спотикаюся у власнім образі, хочу зрозуміти світ, але не хочу, аби світ пізнав мене. Так, не знай, не роби, не живи… Я яблуко, що зродилося від блакиті, від неозону, від ідей. Дорогами блукаю, вітрами, хвилями причащаю прихожан. Мій погляд спочиває на молодильних лампадках дня. І тінь прозирає до кісток. Обмотаний плач на світанку, проводжає сонце. Щебінню продзвонює, щебетом проганяє журбу.…

Перегляди: 685Читати далі

Примірник книги супермоделі Жизель Бюндхен GISELE коштує 700 доларів США
Natalia BohdanetsNatalia BohdanetsМентор
Примірник книги супермоделі Жизель Бюндхен GISELE коштує 700 доларів США

Жизель Бюндхен – бразилійка, супермодель, найвисокооплачуваніша модель у світі, а тепер – вже й письменниця, вирішила здивувати публіку книгою з обкладинкою, на якій вона…оголена? До слова, чудова робота фотографа Ірвіна Пенна :) Але, дорога Жизель, цим уже нікого не здивуєш!     Авторка ніби прочитала мої думки, і дивувати вирішила ціною: 700 доларів США коштує примірник…

Перегляди: 891Читати далі

Мені душа болить

Мені душа болить. Як ніж по серцю Твої слова і дотики руки. Собі кричала подумки «не сердься!». Тебе ж благала поглядом «люби!»   Мені душа болить. А що поробиш? Я знов прокинулась і ти лише мій сон. Чи то реальність видалась такою, Що кожен колір зараз напівтон?    

Перегляди: 699Читати далі

Анархист Матюкайленко и пулемет

Анархист Матюкайленко был человек собранный. В любой непонятной ситуации он собирал пулемет. Иногда он его разбирал, во-первых, потому, что положено, во-вторых, чтобы было что собрать в случае чего.За сколько времени анархист Матюкайленко собирал пулемет, про то никто не знал: он же был анархист, кто его заставит под секундомер напрягаться. А сам Матюкайленко насчет времени всегда привирал. Была у…

Перегляди: 514Читати далі

Борг (оповідання)

Андрій Процайло Борг (оповідання) На село нагло звалилася робота. Дощі поснули, спрагле сонце за якийсь тиждень прогріло землю, пустотливий вітер її обсушив. Коні і трактори перемелювали поля. Михайло Зичка взяв нового чорного костюма, що купив на випускний доньки, чемодана на три дні і квитка на столичного поїзда. В порозі давав останні настанови дружині: — Щоб стара не лізла мені в гараж!…

Перегляди: 618Читати далі

Мережка

Мережана мережка, Утоптана вже стежка, Потоплені співанки Захмареним світанком.   Сукаються хвилини  Із рваної ряднини, І капає клепсидра Дощем в холодні шиби.   Всміхаються веселки, Не вистачить кавалка На діри в небо синє, Що плаче вже осінньо.

Перегляди: 589Читати далі

В коханні не зізнаюсь

В коханні не зізнаюсь, хоч вбивайте,Хоч крила ріжте і стріляйте в груди.Мені вже так боліло геть усе!Чи так кохати ще когось я буду?!В коханні не зізнаюсь, хоч заплачте,Хоч одяг рвіть і грюкайте дверима.Я так втомились від жахливих зрадЧи то вже стала я така ревнива?!В коханні не зізнаюсь, хоч кричіть,Хоч вовком вийте і сваріться всюди.Хай полум'я горить в моїй душі,Бо не зізнаюсь, а кохати буду…

Перегляди: 603Читати далі

Зупинитися

Зупинитися, просто стати,Загубившись серед світів.Нічого більше не питатиНі у людей, ні у богів.Змовчати, просто замовчатиІ ні пісень, і ні віршів.Нікому слова не сказати, Усе залишити в собі.Я не змогла. А зміг би ти?А зміг би ти, так наодинці,Спинитись, змовчати, піти,Наче зламавшись в серединці?!Ти зміг. Ти зміг! А я ж не ти!Мене тривожать запитання,Мені відкриті ті світи,Де кожне слово, як…

Перегляди: 607Читати далі

Я закохалась

Я закохалась у саме життя:У дні, хвилини, спомини і долю.В минуле вже немає вороття, З майбутнім, поки що, я не знайома.Я закохалась у саму любов:Зітхання, завмирання серця.В людину закохаюсь може знов,Якщо така ж закохана знайдеться.

Перегляди: 557Читати далі

10 найеротичніших романів "довідтінкової" ери
Natalia BohdanetsNatalia BohdanetsМентор
10 найеротичніших романів "довідтінкової" ери

Дякую тобі, Клер Сімпсон! Ти відкрила очі! Алілуя! Одним своїм реченням дівчина на ім’я Клер вселила віру і знання: всі сучасники, які думають, що "50 відтінків" Е.Л. Джеймс – це справді круто, ВИ ПОМИЛЯЄТЕСЯ. "Довідтінкова" ера нараховує, щонайменше, десять класичних еротичних літературних творів.   А серед цієї десятки є й ті, які свого часу потрапили до ТОП 25 найеротичніших романів…

Перегляди: 5584Читати далі

Осінь

Золотими сльозами плаче осінь. Ніхто не питає за чим вона плаче. Ніхто не знає. Може вона плаче за променем сонця, за піснею птаха, за безхмарним блакитним небом? Плаче, бо знає, що попереду тільки холодна люта зима, яка триває так довго, що може здатися вічною. Люди проходять повз, заглиблені у власні думки і проблеми, не помічають сліз. Осінь не чекає співчуття. Вона не може зупинити дощ.  …

Перегляди: 592Читати далі

Чоловік Охоче Жінку Заміж Бере Собі ФайнуЧоловік Охоче Жінку Заміж Бере Собі Файну

Viktoriya Tkachuk в фейсбук-спільноті Українська Група Адаптації наводить чудові українські варіанти відомої мнемонічної фрази про веселку:   «З дитинства знаємо вислів для запам’ятовування кольорів веселки російською: “Каждый Охотник Желает Знать Где Сидит Фазан”. Фраза, котра допомагає запам’ятати конкретну перелічувальну інформацію зветься мнемонічною.…

Перегляди: 1341Читати далі

Погодитись

Погодитись.На марноту і відчаї,На тишу і на відгомінНастромлена. Пороблено.Помаєно, заквітчано,Залишила ту відповідьЗабутою. НакраялаВсі поголоски скибкамиЗакопані у вузликахСпокутою. РозкутоюПрийшла душа затоплена,Втікала геть нажахана.Заплакана.

Перегляди: 589Читати далі

Довкола Володимира СавчукаДовкола Володимира Савчука

Коли до художніх творів виникає означення "короткі", то одразу ж асоціативно думається, що вони зациклені на сопливих, неглибоких чи самозакоханих рефлексіях, і не інакше. Найчастіше отак сприймають цю прозу досвідченні читачі, і не раз упереджено, не раз і справедливо. А ще нібито знавців молодого віку, критики там чи психологи, вони мають звичку про подібні витвори художнього слова висловлюватися…

Перегляди: 547Читати далі

Попіл КлаасаПопіл Клааса

Могли б розпочати з кави чи з того, що кави зроду не пив.Могли б розпочати з нічної траси, цигарки чи гіркоти.Та - попіл Клааса, попіл Клаасав серці його остиг,він – мертва пустеля, він – дощ кислотний, покинутий дім сліпий.Виходячи вчасно в похмурий ранок, ховає в кишеню ключ.Несе у кейсі підгнилу грушу і йогурт, і книгу скаргна світ із «мушу»,з розбитих мушель.Єдиний…

Перегляди: 646Читати далі

Почасти
Тата НеслухнянаТата НеслухнянаКористувач
Почасти

Скільки нас на сторонніх фото? На чергових селфі школярок із морозивом, на картках пам’яті гордих батьків, що фільмують невпевнені кроки первістка, на плівках літніх пар, які карбують останнє жовте листя своїх достойних життів, на безцінних моментах перших зізнань, на вокзальній безвиході останніх прощань? Скільки там наших спин, фрагментів облич, помаху рук, незграбних і нерозбірливих контурів?…

Перегляди: 1032Читати далі

Зоряне небо

Зоряне небо над головою дарувало спокій, гармонію і будило прагнення до вершин, недосяжних, але таких заманливих. Маленькі яскраві вогники спалахували в ритмі чарівних видінь, мов танцювали серед темряви. Вони осяювали ніч і давали надію на новий день,що принесе звершення і світло. Їх мимохіть шукав погляд у хвилини тривоги і смутку. Саме вони робили ночі загадковими і принадними. Зорі нагадували…

Перегляди: 664Читати далі

Back in time
Тата НеслухнянаТата НеслухнянаКористувач
Back in time

Експеримент сучасності – жити без соцмереж. Таке стається, коли розбиваєш улюблений смартфончик і ходиш певний час зі старенькою невбиваною "Нокією". Спершу просто не пам’ятаєш паролі й бідкаєшся відсутністю у житті безглуздих селфі знайомців і незнайомців, котрі чортзна-як затусувалися до френд-стрічки. Згодом паролі у голові спливають самі собою, але ти продовжуєш прикидатися, що не…

Перегляди: 916Читати далі

Віктор Губарев. Капітан Джон Пол Джонс у кривому дзеркалі перекладу. ПродовженняВіктор Губарев. Капітан Джон Пол Джонс у кривому дзеркалі перекладу. Продовження

Оскільки обсяг рецензії не дозволяє зупинитися на всіх «перлах» перекладу, що містяться в книзі, спробую виокремити лише найбільш вражаючі. Отже, на с. 103 Джонсові «надсилається виписка… згідно з яким (!) вам повідомляється»; йому наказують «схопити» (!) ворожі кораблі; він мав берегти шлюп та «його сховище» (?) і «він відплив від (!) Делавара»…

Перегляди: 506Читати далі

Віктор Губарев. Заборонений концерт, або Джинси як фактор ризику. Частина 2Віктор Губарев. Заборонений концерт, або Джинси як фактор ризику. Частина 2

Ізолятор, в який мене помістили, мав форму куба. Одна стіна являла собою грати з товстим непрозорим склом. Уздовж інших трьох стін стояли довгі лавки. Крім мене, в «мавп’ятнику» знаходилося ще близько двадцяти «політичних». З вигляду хлопцям було від сімнадцяти до двадцяти п'яти. Деякі були патлатими, деякі стриженими, але всіх об'єднував такий обов'язковий елемент одягу,…

Перегляди: 462Читати далі

Віктор Губарев. Заборонений концерт, або Джинси як фактор ризику. Частина 1Віктор Губарев. Заборонений концерт, або Джинси як фактор ризику. Частина 1

                                                   У червні 1978 року, закінчивши третій курс істфаку Донецького держуніверситету, я став готуватися до…

Перегляди: 602Читати далі

Картини

Що рве сітківку як легке панно?Вона уже не може фіксуватиОте важке задушливе кіно.Хто залишив її на довгих чатах? Невже або змирись, або впадеш?І успіх тимчасовий ввись підніме.Щоб потім довелося з- поза меж?Хто відбудує зранені руїни? На попелищі не росте трава,Пройдуть віки. Чи нам дадуть зціліти?Живі слова. Іще живі слова.Землі також судилось залишитись. А значить будуть мальви і степи,Сльозами…

Перегляди: 601Читати далі