УАП - Літературний паркан

Утрачено ціль
Марія КарпецьМарія КарпецьКористувач
Утрачено ціль

Ніякого шансу Утрачено ціль Вже близько до трансу А в голові хміль.   Ніяких ідей Провалено місію Забери свій трофей Запусти ремісію.   Ніяких думок Знищено орієнтир Переді мною замок І ти - мій любий дезертир.  

Перегляди: 618Читати далі

Моя країноМоя країно

Мій настрій не показує мене,Усмішка – то не те , не справжнє.Давно вже так не посміхалась я , давно забула як робити це насправді.Не радує те сонячне проміння, не радують пустинні балачки,Бо плаче другий рік , моя країно, нічим не можу їй допомогти.І плаче плаче гіркими сльозами, втрачає своїх вірних побратимів,Вже скоро нікого буде чекати, війна та підла майже всіх згубила.Лихе чудовисько засіло…

Перегляди: 549Читати далі

Епідемія "Сучасність"Епідемія "Сучасність"

"Скажи, чи важко бути монотонним?"- Ти навіть не питай, сам знаєш.У нас у всіх такі симптоми,Серед таких як сам блукаєш.Ти думаєш, що унікальнийНемов серед частинок інших атом?Облиш, твої думки, емоції, бажанняДавно вже контролює натовп.Нас мажуть маслом, сиплють сіллю, -Хочуть зробити бутерброд.Пручаєшся - закип"ятять в олії,Лише смачних прохаває народ.Давно диктують як нам жити,Що одягти, куди податись,Хоча…

Перегляди: 562Читати далі

Тарас ПузакКористувач
Найвірніший друг

Найвірніший другПропускав увесь біль через себе,Де серця розбивались на щастя.Стихав дитячий радісний лементІ спини гнулись перед начальством.Пора вже прокидатись дорослим,Пірнати в пилюку буднів нудних.Терпіти кожен погляд морозний,Та строго звертатись, тільки на "Ви".Самотність розривала судити,Зміни вбивали старого мене.Егоїзм та кохання судились,Помирав цей екзотичний тандем.Хотілось би про все…

Перегляди: 543Читати далі

Гроші.Час.Гроші.Час.

Чим довше живемо, тим жити нам страшніше:Давно поїхали всі з глузду і поспішають в банк.Ти вдома не сиди, давай мерщій, жвавішеІз гаманцем біжи до каси та підписуй бланк!Скоріш збирай у пачку гривніІ прорахуй приблизно виграш свій.Гривні на бакси чи може на євро -Будуй, поки можливість, своє майбутнє мрій!У головах лиш блиск монеток,А інше все втрачає суть.Ні, за допомогою пілюль, таблеток,Здоровим…

Перегляди: 631Читати далі

ТиТи

Ковток твого погляду втамовує спрагу,Мій грунт потребує піклування твого.Та від зневоднення гублю рівновагу,Бо ти досить рідко даруєш його."Так мало часу, а проблем багато" - Постійна відповідь на всі мої слова,Думки закінчились, залишились лиш мати...Така серйозна, а зрозуміти не змогла.У голові моїй ти виступаєш катом,Як не крути, позбутися тебе не вдасться,Двома руками ухопилась за канатиІ…

Перегляди: 607Читати далі

Ми - покоління XXI століття...
Яна ПризЯна ПризКористувач
Ми - покоління XXI століття...

Ми - втрачені назавжди,ми - покоління наркоманів й хтивих шлюх,ми - покоління втрачених мізківй загублених від сердець ключів.Ми - покоління 21 століття,і в голові у нас одне сміття,а наші відчуття перетворилися на фарш,усе довкола - гра.хто винен в цьому?!ми самі.і хоч не розуміємо вини,вбиваємось і далі в алкоголі,і дні проводимо у сні.ми одні.чекаємо на поміч,та усім плювати,ми - покоління 21 столліття,де…

Перегляди: 869Читати далі

Є безліч Я і безліч Ми
Яна ПризЯна ПризКористувач
Є безліч Я і безліч Ми

Є те, що надихає,Є те, що мучить.Є в тебе я,і когось злоба душить.Є те, заради чого ти живеш,Є й те, заради чого ти колись заснеш.Є те, що тільки у тобі,Є те, що тільки у мені.Є години, хвилини, секунди,потрачені впусту.Є час, який я для тебе бережу.Є спогади, емоції і почуття,Які нагадають нам про все те,Що колись відлетить в небуття.Є безліч Я і безліч Ми,Але сьогодні я лише твоя.І є у мене тільки…

Перегляди: 622Читати далі

День за днем...
Яна ПризЯна ПризКористувач
День за днем...

День за днем, під ксерокс чи під копірку,Від відсутності нових емоцій волію пробити в голові дірку,чи краще простягнути руки, щоб дістати недосяжну зірку.Безсоння і вбиття часу у чомусь чи у комусьнепотрібному, фальшивому, забутому.Читання уже нецікавої мені літератури,задля вбиття того ж часу.Слухання музики, яка уже не приносить того задоволення, що раніше,і тобі хочеться зістрибнути…

Перегляди: 872Читати далі

Художник
Яна ПризЯна ПризКористувач
Художник

Вуличний спокій,і мелодія гри на гітарі,початок весниі кволі релії.За вікном буденністьсіріє барвами,а він сидить малює їїкольоровими фарбами.Він поволі проводить пензлем,вимальовує всі деталі,він закоханий в неї,вона для нього уся в ідеалі.і торкаючись, пензлем, паперу всміхаєтьсяйому здається, що до неї ніжно торкається,проводячи контури губ, здається цілує,а потім спадає цей блуд,він просто її…

Перегляди: 578Читати далі

Думки натовпу...
Яна ПризЯна ПризКористувач
Думки натовпу...

Думки натовпу ламають мозок,Суспільна деградація,Відсутній розвиток.Віра у плітки,перевищує правду,Віра у людей,втрачає цінність.Проходячи повз натовп,вслухаєшся в цей бруд,і відчуваєш спрагу,як не вистачає тут,тих, хто живе за правду.

Перегляди: 587Читати далі

Y O U
Яна ПризЯна ПризКористувач
Y O U

Ти часом поруч, часом ти далеко,Ти часом день, часом світанок,Ти запиваєш захід алкоголем,І головним болем - ранок.

Перегляди: 551Читати далі

Я полюбляю чай без цукру
Яна ПризЯна ПризКористувач
Я полюбляю чай без цукру

Я полюбляю чай без цукру,Адже цукор отримую від життя,Кожен момент для когось, то солодощі,Для когось - кислота.Я полюбляю чай без цукру,Я заварюю його щодня,Адже без чашечки чаю,Я, то є зовсім не я.Я полюбляю чай без цукру,Бо навчив мене так ти,І випиваючи його щоранку,Я посміхаюся від кількості отриманої теплоти.Я полюбляю чай без цукру,Адже це єдиний спогад про тебе,Я полюбляю чай без цукру,Іду…

Перегляди: 698Читати далі

Я не творча особистість
Яна ПризЯна ПризКористувач
Я не творча особистість

Я не творча особистість,і ніколи нею не була.Я буденності карикатура,Я жила і ніби не жила.Я маріонетка у твоєму полоні,і зігрівають лише твої долоні,такі, здається, холодні.Я не творча особистість,і мені нею не бути.Я не знаю, що таке фантазувати,та для когось іншою бути.Я - звичайна людина, серед сотні людей,Та ти кажеш мені, я - особлива,в мені світ ідей.

Перегляди: 559Читати далі

Буття
Яна ПризЯна ПризКористувач
Буття

Ранковий туман і мряка,Сотні потрачених днів,Заздрість людей і дяка,За дешевизну повій.Забиті маршрути,Розбиті серця,Переповнені шлунки,І тяга до забуття.Фальшиві посмішки,І нещирі привіти,Одні і ті самі люди,Від яких, не проти здуріти.Усе це для мене реальність життя,Хотіла чогось більшого,Але не в змозі отримати каяття,за усі вчинки, що подарували таке нікчемне буття.

Перегляди: 672Читати далі

Віднесені вітром
Яна ПризЯна ПризКористувач
Віднесені вітром

ми віднесені вітром,без адрес і притулків.ми віднесені вітром,літаємо провулками.вулицями чужими,які стають для нас уже своїми.ми забулися хто ми,й чиї ми,ми забулися що,і куди нам.ми віднесені вітром перехожі,які проживають на вулиці Сну.ми віднесені вітром спогади,яких не чекають, десь там, унизу.ми - бар'єри для когось,для когось - "драбини",які виведуть до вершини.ми - особистості,чи одинаки?!ми…

Перегляди: 628Читати далі

М о м е н т
Яна ПризЯна ПризКористувач
М о м е н т

"Момент", "момент", "момент"...не припиняю повторювати ці слова,в навушниках звучить Радіохед, і я, знову жива.Момент - події, дотики, слова,і очі, що не змушують ділити на два.Момент, де ти і я,де не важливі слова,деталі, трамваї, фальшива гра.Момент - оригінал, не фальш,не з заводу поцвівший фарш.Момент, який змушує тебе дуріти,прислухатись до всього,і жити.Момент - дихання твоє чути,чи серцебиття,чекати…

Перегляди: 612Читати далі

Каркаси
Яна ПризЯна ПризКористувач
Каркаси

Каркаси будинків, гниють минулим,Вони бачили все у житті,Хвилини розлуки, війни, кохання,Їм все до снаги.Каркаси будинків зберігають історію,вони дихають спогадамита ламаються часом.каркаси будинків знають все,людина, могла б поїхати дахом,каркаси будинків - така банальна річ,та зберігають вони таємниці,знають більше за нас,та відсутні у них лиця.кожен з нас має свій каркас,варто лиш поглянути вгору,поринути…

Перегляди: 589Читати далі

Ти її болиш
Яна ПризЯна ПризКористувач
Ти її болиш

у полоні натовпу втрачаєш свою сутність,у полоні натовпу ти загубив себе,і шукати вже не хочеться,вже все не те, ніщо не цікавить тебе,окрім тих днів,поверніть назад мене.в кімнаті самотній сірій сирій,згниваєш поволі,чекаєш останній прибій,усе, досить, відбій.виснажуючись спогадами,щоразу засинаєш,ніхто і не потрібен, знаєш,поволі лежиш і догораєш,тлієш, чекаєш,а дзвінок не надходить,поволі…

Перегляди: 611Читати далі

Бруд
Яна ПризЯна ПризКористувач
Бруд

Навколо бруду голові, в думках,бруд у тобі,він в'ївся, ним керує страх,зриває дах,вічний крах,вибух,спалах,ніч,Аллах.Навколо тіні,люди- свині,усі винні,хоча з вигляду і безневинні,актори сильні,вільні.Навколо фальшиві слова,які говорим кожного дня,"люблю", "більше не буду", "не відпущу","чекатиму", "не питиму", ""усе прощу".Навколо світає,усе оживає,усе рухається, кудись поспішає,хтось чекає,а…

Перегляди: 692Читати далі

Відчайдушні
Яна ПризЯна ПризКористувач
Відчайдушні

відчайдушні, у пошуках сенсу,жалкі, через дурнувату відстань,стомлені очікуваннями,які тривають без ліку.кілометри, години, хвилини,дороги, міста і будинки,розділяють багатьох квартири,розділяють багатьох мірки.нас з тобою розділяє відстань,вона перепона на моєму шляху,але кожного вечора й ранку,я її долаю, як сплю.

Перегляди: 619Читати далі

Кожне місто...
Яна ПризЯна ПризКористувач
Кожне місто...

кожне місто залишає по собі сліди,кожна зустріч дарує моменти,покидаючи ці місця теплоти,ти втрачаєш частинку свого серця.кожний дотик, погляд і сміх,викарбовує в пам'яті спогад,а присутність твоя поруч,змушує повільно опускати погляд.кожний крок, дія, чи рух,є наче безмежність.я не хочу знаходитись більше тут,поверніть туди,де відчуваю незалежність.

Перегляди: 682Читати далі

Ти..
Яна ПризЯна ПризКористувач
Ти..

прокидаєшся вранці,поспішаєш на кухню, заварюєш чай...повертаєшся в кімнату, озираєшся пусто.стіни, меблі, вікна, чай,кінець серпня, не мій рай...прокидаєшся вранці,чекаєш дзвінка,щоб побачити посмішку,до якої так звикла щодня...прокидаєшся вранці й плануєш,зробити безліч речей,в результаті, лиш музикаі ти, сидиш малюєш, ті декілька проведених разом ночей.прокидаєшся вранці й розумієш одне,ти…

Перегляди: 727Читати далі

08:00. Ранок. Жовтень. Осінь. Дощ.
Яна ПризЯна ПризКористувач
08:00. Ранок. Жовтень. Осінь. Дощ.

08:00. Ранок. Жовтень. Осінь. Дощ.Я прокинулась від танго дощу,мене розбудив шквал вітру.Заварила філіжанку кави і визирнула у шибку.Перехожі пересікаються, як бісектриси,Автомобілі шукають старту для ризику.Небо затягнуте хмарами, ніби вуаль,До будинку навпроти заносять старенький рояль.Все навкруги соціальні мережі, реальність - оффлайн,осінні депресії, стреси, агресії, фобії,Теорема самотності…

Перегляди: 1077Читати далі

Масовка
Яна ПризЯна ПризКористувач
Масовка

підлаштуйте масовку,під акт депресії,суцільні репресії,агресії.смуток помножити,відняти радість,закреслити відстань,додати присутність,відчути залежність,забути фобії.підлаштуйте масовку,роздайте всім ролі,акт насилля, зникне поволі.масовка у дії,актори на місці,почуття розкидані,у кожному паперовому місті.

Перегляди: 754Читати далі

Сльози дитинстваСльози дитинства

Пам'ятаєш іграшку, яку тобі не купили?Відчай і розпач розтікались по носі.А вона там самотня, її не схопили,Можливо, на полиці чекає тебе досі.Коли один вдома, нема телефонів,Страшенно лякають розбещені грози -Під громові коливання розлючених тонівПокривало вбирає дрібнесенькі сльози.Ридаєш щосили, щоб аж чули сусіди,Через пробитий м'яч чи розбите коліно.І не знаєш ніколи через що твої біди,Бо сам…

Перегляди: 621Читати далі

Естетика потворності
Яна ПризЯна ПризКористувач
Естетика потворності

естетика потворності, анатомія втрати,загублені відвертості, варто помовчати.розрекламовані товари, користуються попитом,розтоптані цінності, продають в провулку, оптом.покалічені долі, втрачені можливості,роздають різні ролі, залежно від активності.розшатані нерви і зірваний голос,у голові карикатури, розрізаний конус.підшиті канати, полатані дороги,розбиті серця, бути залатаними не мають змоги.

Перегляди: 675Читати далі

У пристрасті..
Ігор КордисІгор КордисКористувач
У пристрасті..

У пристрасті лише є тільки миті,Вона згора, немов старі дерева,Любов ж тривка, її роками не зломити,І не розіб'ється, як чарка кришталева.Бо пристрасть полум'я яке з'їдає,Воно лиш спалах з поночі і все,Любов з роками тільки стане раєм,І серця два у вічність віднесе.Любов палаючи освітлює дорогу,А в пристрасті на згарищі лиш дим,Любов два серця опечатує на довго,І пише вірші із чуттєвих рим.Й ніхто,…

Перегляди: 719Читати далі

З роси...
Ігор КордисІгор КордисКористувач
З роси...

З роси і з трави, я сплету собі серце,Я піду у небо, там не буде війни,А люди забуті, занедбані й черстві,На мене чекатимуть, щоб зміг я прийти.Та я не вернусь, я похований в хмарах,Мого тіла нема, воно обернеться в дощ,В мене крила великі, мене з сонцем вінчали,А для вас я лиш мармур у квадратиках площ.І скажуть, а як той солдат, там у нього стріляли?Він впав самотою, як зрубаний дуб у гаю,А я не…

Перегляди: 782Читати далі

Дощ

Все, що могло бути сказано, змито дощем. Тихо відносить вода теплий подих. Осінь проклала холодну межу між надіями й мороком. Мряка хлюпоче між дірами, чимось наповнити треба. Сонце здалека згадає про літо, туманиться світ. Спроба нарешті вдалася? Осінь уперто мовчить. Навіть птаство кудись подалось у далекі незнані світи. Звістки не буде. Блюз надриває гітару. Марно. Хмари.

Перегляди: 654Читати далі