УАП - Літературний паркан

Віднесені вітром
Яна ПризЯна ПризКористувач
Віднесені вітром

ми віднесені вітром,без адрес і притулків.ми віднесені вітром,літаємо провулками.вулицями чужими,які стають для нас уже своїми.ми забулися хто ми,й чиї ми,ми забулися що,і куди нам.ми віднесені вітром перехожі,які проживають на вулиці Сну.ми віднесені вітром спогади,яких не чекають, десь там, унизу.ми - бар'єри для когось,для когось - "драбини",які виведуть до вершини.ми - особистості,чи одинаки?!ми…

Перегляди: 612Читати далі

М о м е н т
Яна ПризЯна ПризКористувач
М о м е н т

"Момент", "момент", "момент"...не припиняю повторювати ці слова,в навушниках звучить Радіохед, і я, знову жива.Момент - події, дотики, слова,і очі, що не змушують ділити на два.Момент, де ти і я,де не важливі слова,деталі, трамваї, фальшива гра.Момент - оригінал, не фальш,не з заводу поцвівший фарш.Момент, який змушує тебе дуріти,прислухатись до всього,і жити.Момент - дихання твоє чути,чи серцебиття,чекати…

Перегляди: 597Читати далі

Каркаси
Яна ПризЯна ПризКористувач
Каркаси

Каркаси будинків, гниють минулим,Вони бачили все у житті,Хвилини розлуки, війни, кохання,Їм все до снаги.Каркаси будинків зберігають історію,вони дихають спогадамита ламаються часом.каркаси будинків знають все,людина, могла б поїхати дахом,каркаси будинків - така банальна річ,та зберігають вони таємниці,знають більше за нас,та відсутні у них лиця.кожен з нас має свій каркас,варто лиш поглянути вгору,поринути…

Перегляди: 579Читати далі

Ти її болиш
Яна ПризЯна ПризКористувач
Ти її болиш

у полоні натовпу втрачаєш свою сутність,у полоні натовпу ти загубив себе,і шукати вже не хочеться,вже все не те, ніщо не цікавить тебе,окрім тих днів,поверніть назад мене.в кімнаті самотній сірій сирій,згниваєш поволі,чекаєш останній прибій,усе, досить, відбій.виснажуючись спогадами,щоразу засинаєш,ніхто і не потрібен, знаєш,поволі лежиш і догораєш,тлієш, чекаєш,а дзвінок не надходить,поволі…

Перегляди: 598Читати далі

Бруд
Яна ПризЯна ПризКористувач
Бруд

Навколо бруду голові, в думках,бруд у тобі,він в'ївся, ним керує страх,зриває дах,вічний крах,вибух,спалах,ніч,Аллах.Навколо тіні,люди- свині,усі винні,хоча з вигляду і безневинні,актори сильні,вільні.Навколо фальшиві слова,які говорим кожного дня,"люблю", "більше не буду", "не відпущу","чекатиму", "не питиму", ""усе прощу".Навколо світає,усе оживає,усе рухається, кудись поспішає,хтось чекає,а…

Перегляди: 683Читати далі

Відчайдушні
Яна ПризЯна ПризКористувач
Відчайдушні

відчайдушні, у пошуках сенсу,жалкі, через дурнувату відстань,стомлені очікуваннями,які тривають без ліку.кілометри, години, хвилини,дороги, міста і будинки,розділяють багатьох квартири,розділяють багатьох мірки.нас з тобою розділяє відстань,вона перепона на моєму шляху,але кожного вечора й ранку,я її долаю, як сплю.

Перегляди: 606Читати далі

Кожне місто...
Яна ПризЯна ПризКористувач
Кожне місто...

кожне місто залишає по собі сліди,кожна зустріч дарує моменти,покидаючи ці місця теплоти,ти втрачаєш частинку свого серця.кожний дотик, погляд і сміх,викарбовує в пам'яті спогад,а присутність твоя поруч,змушує повільно опускати погляд.кожний крок, дія, чи рух,є наче безмежність.я не хочу знаходитись більше тут,поверніть туди,де відчуваю незалежність.

Перегляди: 673Читати далі

Ти..
Яна ПризЯна ПризКористувач
Ти..

прокидаєшся вранці,поспішаєш на кухню, заварюєш чай...повертаєшся в кімнату, озираєшся пусто.стіни, меблі, вікна, чай,кінець серпня, не мій рай...прокидаєшся вранці,чекаєш дзвінка,щоб побачити посмішку,до якої так звикла щодня...прокидаєшся вранці й плануєш,зробити безліч речей,в результаті, лиш музикаі ти, сидиш малюєш, ті декілька проведених разом ночей.прокидаєшся вранці й розумієш одне,ти…

Перегляди: 715Читати далі

08:00. Ранок. Жовтень. Осінь. Дощ.
Яна ПризЯна ПризКористувач
08:00. Ранок. Жовтень. Осінь. Дощ.

08:00. Ранок. Жовтень. Осінь. Дощ.Я прокинулась від танго дощу,мене розбудив шквал вітру.Заварила філіжанку кави і визирнула у шибку.Перехожі пересікаються, як бісектриси,Автомобілі шукають старту для ризику.Небо затягнуте хмарами, ніби вуаль,До будинку навпроти заносять старенький рояль.Все навкруги соціальні мережі, реальність - оффлайн,осінні депресії, стреси, агресії, фобії,Теорема самотності…

Перегляди: 1061Читати далі

Масовка
Яна ПризЯна ПризКористувач
Масовка

підлаштуйте масовку,під акт депресії,суцільні репресії,агресії.смуток помножити,відняти радість,закреслити відстань,додати присутність,відчути залежність,забути фобії.підлаштуйте масовку,роздайте всім ролі,акт насилля, зникне поволі.масовка у дії,актори на місці,почуття розкидані,у кожному паперовому місті.

Перегляди: 736Читати далі

Сльози дитинстваСльози дитинства

Пам'ятаєш іграшку, яку тобі не купили?Відчай і розпач розтікались по носі.А вона там самотня, її не схопили,Можливо, на полиці чекає тебе досі.Коли один вдома, нема телефонів,Страшенно лякають розбещені грози -Під громові коливання розлючених тонівПокривало вбирає дрібнесенькі сльози.Ридаєш щосили, щоб аж чули сусіди,Через пробитий м'яч чи розбите коліно.І не знаєш ніколи через що твої біди,Бо сам…

Перегляди: 612Читати далі

Естетика потворності
Яна ПризЯна ПризКористувач
Естетика потворності

естетика потворності, анатомія втрати,загублені відвертості, варто помовчати.розрекламовані товари, користуються попитом,розтоптані цінності, продають в провулку, оптом.покалічені долі, втрачені можливості,роздають різні ролі, залежно від активності.розшатані нерви і зірваний голос,у голові карикатури, розрізаний конус.підшиті канати, полатані дороги,розбиті серця, бути залатаними не мають змоги.

Перегляди: 664Читати далі

У пристрасті..
Ігор КордисІгор КордисКористувач
У пристрасті..

У пристрасті лише є тільки миті,Вона згора, немов старі дерева,Любов ж тривка, її роками не зломити,І не розіб'ється, як чарка кришталева.Бо пристрасть полум'я яке з'їдає,Воно лиш спалах з поночі і все,Любов з роками тільки стане раєм,І серця два у вічність віднесе.Любов палаючи освітлює дорогу,А в пристрасті на згарищі лиш дим,Любов два серця опечатує на довго,І пише вірші із чуттєвих рим.Й ніхто,…

Перегляди: 706Читати далі

З роси...
Ігор КордисІгор КордисКористувач
З роси...

З роси і з трави, я сплету собі серце,Я піду у небо, там не буде війни,А люди забуті, занедбані й черстві,На мене чекатимуть, щоб зміг я прийти.Та я не вернусь, я похований в хмарах,Мого тіла нема, воно обернеться в дощ,В мене крила великі, мене з сонцем вінчали,А для вас я лиш мармур у квадратиках площ.І скажуть, а як той солдат, там у нього стріляли?Він впав самотою, як зрубаний дуб у гаю,А я не…

Перегляди: 771Читати далі

Дощ

Все, що могло бути сказано, змито дощем. Тихо відносить вода теплий подих. Осінь проклала холодну межу між надіями й мороком. Мряка хлюпоче між дірами, чимось наповнити треба. Сонце здалека згадає про літо, туманиться світ. Спроба нарешті вдалася? Осінь уперто мовчить. Навіть птаство кудись подалось у далекі незнані світи. Звістки не буде. Блюз надриває гітару. Марно. Хмари.

Перегляди: 645Читати далі

Сум небес
Максим КраєвийМаксим КраєвийКористувач
Сум небес

Плаче небо-ллються крапліТихі сльози-мов криштальНаче гострять об його шабліНаче ту гартують стальСум обняв небесну твердьСірі стали диво-хмариНаче взяла до себе смертьТого,що давав їм барвиДощ-емоція небесКраплі-все,що ми побачимТільки не смішний бурлескТільки небо все ще плаче.

Перегляди: 701Читати далі

 Андрухович і Karbido видали "Atlas estremo". Або як поляки заграли в Маріуполі. Андрухович і Karbido видали "Atlas estremo". Або як поляки заграли в Маріуполі.

  Юрій Андрухович нещодавно видав з вроцлавським гуртом Karbido диск "Atlas estremo". В рамках проекту вони організували концертн на лінії фронту біля Маріполя 17 . “Мої польскі приятелі ризикували більше їдучи з концертом до Петербургу, ніж до Маріуполю, - розповідає письменник. “ В музичних турне вже досить давно письменник подорожує з поляками, спершу саксофоніст Миколай Тшаска(альбом…

Перегляди: 692Читати далі

Колотнеча в серці
Марія КарпецьМарія КарпецьКористувач
Колотнеча в серці

Колотнеча в  серці. Болю холодний душ. Ми з тобою ,наче  у герці , мого спокою ти не руш.

Перегляди: 648Читати далі

Історія 1. Знайомство.
Користувач
Історія 1. Знайомство.

  Одеса 2015 не підкачала: готель Палладіум, Бомбер, Компот, Чортове колесо, Бернардацци. І звісно ми кров з носа мали заінстраграмитись вІбіці.  Його друг знайомився з моєю подругою. А нас залишили вдвох. Я не люблю світські розмови, не цікаво, та і думка, що він морочиться зі мною і намагається розговорити заради щастя друга, теж не надихала.  Та ще й з Москви. Від…

Перегляди: 616Читати далі

Пригоди закоханої українки в Москві
Користувач
Пригоди закоханої українки в Москві

Позавчора подруга кинула лінк на парижські розповіді української блогерши, яка  “шалено любить побродити вуличками Парижа та смачно поїсти”. Якщо чесно, блог її не читала, але і без того ясно, що куди їй до моїх пригод у цитаделі зла, Москві!  І досі вчусь любити, але що мене з цим навчанням занесе аж у ворожу Московію, ніколи б ніколи не подумала. Ніяких…

Перегляди: 684Читати далі

Ми шукаємо затишку в людях
Таня БарабарщикТаня БарабарщикКористувач
Ми шукаємо затишку в людях

Ми шукаємо затишку в людях,Ми шукаєм душевне тепло.Ми шукаємо, хто не осудить,І на кого покласти чоло.Ми шукаємо в людях надію,І підтримку у разі біди..Ми шукаємо "анестезію",Щось шукаєм, шукаєм завжди..Дуже часто ми забуваєм,Про близькИх, і про тих, хто поряд,А натомість, блукаєм, шукаєм,Зовсім інший, чужий нам погляд.І знаходим, себе загубивши,Потонувши в собі, і не тільки.Ми втрачаємо,- ще не вродивши,Стрімко…

Перегляди: 692Читати далі

Так хочеться...
Марія КарпецьМарія КарпецьКористувач
Так хочеться...

Так хочеться побути на самоті з тобою, На тій звичайній лавочці,наповнившись любов`ю. Зливатися устами в нестримнім поцілунку. Ти знай,що я не хочу від тебе іншого дарунку.   Так хочеться відчути тепло твоїх долонь, У вічі зазирнути,де палахкотить вогонь. І тіло,що тремтить поцілунками вкривати, Переборюючи хвилювання ніжно обійняти.   Так хочеться постійно бачити тебе поряд, Насолоджуватися…

Перегляди: 570Читати далі

Твої тенета...
Марія КарпецьМарія КарпецьКористувач
Твої тенета...

Навіть не пручаючись ,потрапляю у твої тенета. Сплетіння їх такі незвичні і вражаючі . і я ,немов якась невідома донині планета, Що покидає орбіту свою більше не повертаючись.

Перегляди: 596Читати далі

БОРОТЬБА (Cновиддя)

  Він застиг між двома опорами у стіні з виразом нелюдської напруги на обличчі. Мета – втриматися . Руки шукають за що зачепитися. Ноги ледь тримаються в на маленьких виступах. Вони так далеко одне від одної. Незручно і боляче. Біла сорочка просякла потом.Треба рухатися далі. Вгору. Та не дадуть. Поруч ворог. Ховає постать за чорним плащем. Не розгледіти.Що це у нього? Цвях.Врізається в…

Перегляди: 543Читати далі

Українці не читають, бо їм обмежили доступ до книг?
Natalia BohdanetsNatalia BohdanetsМентор
Українці не читають, бо їм обмежили доступ до книг?

Саме такої думки український видавець і письменник Віталій Капранов, який стверджує, що українці не читають, тому що 25 тисяч населених пунктів в країні й досі без книгарень. "Люди не мають доступу до книжок, а письменники не мають доступу до читачів. В Україні більше 25 тисяч населених пунктів не мають книгарень взагалі. Ми намагаємося це подолати за допомогою сучасних технологій. Але здебільшого…

Перегляди: 563Читати далі

Ти бачив те листя?Ти бачив те листя?

Ти бачив те листя? Так плачуть дерева, Коли восени душу стискує жаль. Та ти не сумуй. Я про́шу, не треба! Хоч я і далеко від тебе, на жаль.

Перегляди: 584Читати далі

Все в житті минає
Христина ВацикХристина ВацикКористувач
Все в житті минає

Ти ж знаєш, все в житті минає, І ми також доходим до свого фіналу. А зараз, я усе тобі прощаю, І ти також прости мені мою вину.

Перегляди: 523Читати далі

Сизі тумани...
Марія КарпецьМарія КарпецьКористувач
Сизі тумани...

Мокро,холодно,пташиного співу не чути, Сизі тумани обіймають верхівки ялин. Не можна змиритись,тим більше забути Таких довгоочікуваних  щастя хвилин.

Перегляди: 617Читати далі

Самотність...
Марія КарпецьМарія КарпецьКористувач
Самотність...

Пориви вітру били її в спину, Безпощадно й так болюче знов. Серце билось тривожно й без упину, Вона одна у світі мов.   Блукає вулицями темними, У пошуках знайомого лиця. Всі старання були даремними, Тепер вже з ним не піде до вінця.   Йому так байдуже до неї.Загалои, Для нього,вона,наче й не існує. Тепер не бути їм разом, Кохання слів ніхто з них не почує.   Самотньо,боляче душі вразливій,…

Перегляди: 615Читати далі

Кожен з нас свято вірить..
Користувач
Кожен з нас свято вірить..

Я виходжу зустріти холодний ранок,допив свою каву,доїв свій сніданок.Намагаюсь зрозуміти-куди йдуть перехожі,Знаю дещо про них,бо в одному ми схожі.Я помітив дівчину,з полум*яним волоссям,її не прийняли в школі,не розуміють дорослі.Вона не носить масок,як безліч охочих,не приховує правду-завжди каже в очі.Рятується музикою-панк,метал,словом-рокце її ракета-"крізь терЕн - до зірок"А цей дідусь,що купує…

Перегляди: 692Читати далі