УАП - Літературний паркан
Олег Погинайко (Світлий)КористувачЯ ЧЕКАЮ НА ТЕБЕ, МАТУСЮ! Ще один рік без матері. А скільки їх усіх було – чотири, а може більше? Це бабусі, в її роки, які проминають у щоденній метушні, важко відповісти. Та Миколка добре знає: чотири. Саме стільки збігло від того дня, коли востаннє вони разом сиділи за великим круглим столом у вітальні: мама, бабуся і він; розмовляли про нього, проблеми, роботу, гроші, життя.…
Перегляди: 664Читати далі
Олег Погинайко (Світлий)КористувачРОМАШКА – ХЛОПЧИК СИНЬООКИЙ Коли б ви запитали Рому, що він найбільше люблить, одразу почули б у відповідь: - Ромашки. Ці квіти – його улюблені. Годинами міг дивитись і милуватись їхньою красою. Хлопчині здавалося, що навіть якби обійшов усю земну кулю, то найкращих не знайшов би. А взагалі він – слухняна дитина. Таких, як Романко, в інтернаті було мало. Якщо не сидів у бібліотеці,…
Перегляди: 634Читати далі
Олег Погинайко (Світлий)КористувачНЕ ВІДРІКАЮТЬСЯ, ЛЮБЛЯЧИ Літо того року прийшло майже відразу після зими. Хіба то весна, що тривала три з половиною тижні? Дерева навіть не встигли вдосталь потішити своїм цвітом, завчасно осипаючи на землю білі свої пелюстки, наче сльози образи на сонце, що випивало вологу з повітря та землі. Навіть небо змінило свій колір, сумно зависнувши над землею великим темно-синім шатром. Отак і людина:…
Перегляди: 792Читати далі
Олег Погинайко (Світлий)КористувачПОКИ ЩЕ НЕ ПІЗНО 1. Двадцять хвилин збігло з тієї хвилини, як потяг застукотів колесами по рейках, полетів, обганяючи вітер, а Владі здавалося, що вона все ще перебувала на залізничній станції. Коли б знала, що мало так статися, як сталося, ніколи й ні за які гроші не погодилася чотири роки тому сісти в нього. Навіть якби хтось сьогодні запропонував їй повернути його назад, аби знову поїхати…
Перегляди: 706Читати далі
Олег Погинайко (Світлий)КористувачЩАСТЯ БУВАЄ РІЗНИМ Того ранку Галина прокинулась із дивним відчуттям. Їй здалося, що сьогодні мало статися щось особливе. У повітрі пахло квітами, а з голови не виходив один голос. Вона не сумнівалася, кому він міг належати. Бо як тричі засинала, тричі говорив одні й ті ж слова: «Коли вийдеш за Дмитра, житимеш багато та будеш нещасливою, а коли за Захара – бідно, але у щасті».…
Перегляди: 662Читати далі
Олег Погинайко (Світлий)КористувачЩАСТЯ З ОСЯЙНИМИ ПРОМІНЧИКАМИ Ангеліна ніколи не вважала себе відчайдухом, бо до кожної справи яку розпочинала чи тільки планувала, ставилася з відповідальністю. Що змусило її того дня кинутисьпід колеса автомобіля - не збагнула. Мабуть, кошеня, що жалісно нявкало посеред дороги. Відколи себе пам’ятала, ніколи не любила ні котів, ні собак. І враз.… Бідна тваринка злякалася не менше,…
Перегляди: 591Читати далі
Олег Погинайко (Світлий)КористувачЩАСТЯ, КОЛИ ТЕБЕ РОЗУМІЮТЬ Того теплого травневого вечора, стоячи серед своїх однокласників на святі останнього дзвоника, я навіть не думала про те, що мої мрії і плани вже через три місяці після закінчення школи ніколи можуть ніколи не здійснитися. Навіть, якби хтось повідомив про це завчасно або застеріг – не повірила б. Тепер подумки озираючись у…
Перегляди: 819Читати далі
Олег Погинайко (Світлий)КористувачМРІЇ СПРАВДЖУЮТЬСЯ НА РІЗДВО Сергій не був особливим хлопцем, але своїм спокійним характером, старанним ставленням до праці й навчання, відрізнявся від дітей, з якими ріс і виховувся в інтернаті. Він ніколи не прохав керівників закладу розшукати рідних батьків; у душі сподівався, що можливо, колись вони таки знайдуться, або ж хтось один із них, наприклад, тато, який востаннє відвідав його і…
Перегляди: 627Читати далі
Олег Погинайко (Світлий)КористувачНАДІЯ, ЯКА НІКОЛИ НЕ ЗНИКАЄ Галина ніколи не скаржилася на здоров’я. Та останніми днями, якась хвороба безжалісно почала знищувати його. Боліла, здавалося, кожна клітина тіла. Нові теми уроків учням пояснювала сидячи, а коли вони виконували письмові завдання, крадькома запивала водою жменю пігулок. Вони лише на декілька хвилин притуплювали біль, а потім знову доводилося повертатися…
Перегляди: 628Читати далі
Олег Погинайко (Світлий)КористувачЛЮБИТИ НЕ ПЕРЕСТАЮЧИ Прокинувшись після важкої безсонної ночі, Майя довго не хотіла розплющувати очі. За вікном був осінній день, стрілки годинника показували не восьму і не дев’яту. Однак потрібно було вставати. Об одинадцятій її чекали в суді, повістку на засідання якого у справі «Розлучення» отримала ще у п’ятницю. Боліла голова, серце у грудях шаленіло від учорашнього…
Перегляди: 555Читати далі
Олег Погинайко (Світлий)КористувачЛЕГКО БУТИ ЩАСЛИВИМИ Світлана знала: рано чи пізно, цей день мав прийти в її життя, але вона, все одно продовжувала надіятися: може таки здійсниться її мрія – завагітніти, а за дев’ять місяців народити Мар’яну спільну із ним дитину. Та Бог, в Якого вірила, чомусь не поспішав, візити до лікарень, невтішні прогнози лікарів, щоразу руйнували мрію і надію, і саму…
Перегляди: 1368Читати далі
Олег Погинайко (Світлий)КористувачКАНІКУЛИ ОЛЕСЯ У день, в який Олесь з’явився на вулиці нашого села, я зрозумів: сумувати цього літа, знову не прийдеться нікому. Тринадцятирічний хлопець, аж горів бажанням, якнайшвидше продовжити своє веселе, безтурботне життя в домівці свого дідуся, до якого поспішав на канікули. Серед усього люду, який т зібрався в черзі за хлібом біля магазину, його, радо зустріли тільки молодші від…
Перегляди: 736Читати далі
Олег Погинайко (Світлий)КористувачЕСЕМЕСКА ЩАСТЯ Побачення того вечора так не відбулося. Він навіть і не здогадався зателефонувати. А вона, прочекавши його впродовж двох годин, так і пішла додому, нічого не знаючи. Дорогою вкотре намагалася на мобільному набрати його номер, але той був далі відімкнений. Жіночий голос оператора, ніби насміхаючись усе повторював: «Абонент, поза зоною досяжності. Зателефонуйте…
Перегляди: 703Читати далі
Олег Погинайко (Світлий)КористувачГАЛАССВІТ 1. Богданчик був єдиною дитиною у своєї матусі. Батька ніколи не знав і не бачив, бо той помер, коли його ще не було на світі. Отак і ріс, зігрітий любов’ю рідної неньки. Можливо, це й спонукало хлопця до пустощів: то шибку в шкільному вікні розіб’є, то стільці для вчителів крейдяним порошком намастить, то голубів чи гусей у сусідів лякає, то……
Перегляди: 569Читати далі
Олег Погинайко (Світлий)КористувачА СЕРЦЕ ВІДЧУВАЛО… Скільки Ніна пам’ятала: ніколи не вважала себебідною. Навіть коли жила з батьками в селі, ні в чому не мала потреби. Хіба що не раз мріяла вийти заміж за хлопця-красеня, та жити з ним у місті. Так і сталось, але з роками. До того часу боялася назавжди залишиться в дівках, а на старість – піти в монастир. Савелій виявився тим чоловіком, який урятував її…
Перегляди: 670Читати далі
Олександр ГладуновБукіністЗнімальна група ТРК Ритм побувала на Форумі електронної книги. Дякуємо за оперативність! https://www.youtube.com/watch?v=0CeIVlZClWg Багато подій форуму лишилися поза рамками новинного формату телесюжету. Але ми їх обв'язково викладемо на нашому порталі. І буктрейлер книги переможця конкурсу "Коронація слова" Оршулі Фариняк «Айхо, або Подорож до початку», і анонос Міжнародного рівненського…
Перегляди: 851Читати далі
Володимир СелезньовБукіністС одной главой и содержанием книги "Как защищать свои права жильца" можно ознакомиться здесь http://www.calameo.com/read/0045287141438ca6cda45 Приобрести книгу в электронном виде можно на Украинском авторском портале в разделе "Прикладная литература"
Перегляди: 694Читати далі
Ілля Фурман https://vk.com/furmaniКористувачПольотиБезкрилим прагнув висоти дістати,Та загубився серед власних хмар.Ламаючи дощів холодні ґрати,Так і не помітив де світив ліхтар.Повторно падав у глибоке небо І задихався від нестачі кисню.Фальшивий чув пташиний щебет,Хоча й нагадував солодку пісню.Лиш наяву ми боїмось літати,Лише у мріях ми не такі.Та ризикуючи зазнати втрати, Знов безпілотними кидаєм літаки /І важко вгору вибиратись…
Перегляди: 609Читати далі
Яна ПризКористувачКожен бачить те, що хоче бачити,Кожен чує те, що хоче чути.Для багатьох все пробачено,Для багатьох забуто. Кожен живе як хоче,Кожен має свій простір.Для одного життя втрачено,Для когось набуто.Кожен шліфує минуле,Кожен малює майбутнє,Я ж - володію словом,воно - моя сутність.
Перегляди: 663Читати далі
Яна ПризКористувачБуденність. Дощ. Самотність. Чай. Перехожі. Сум. Печаль. Ранок. Вечір. Ніч. Кава. Книга. Спогад. Злість. Запитання. Відповідь. Телефон. Розмова. Ти і Я - основа. Вони - перепона. Ти і Я - життя. Люди навколо - гра. Ти і Я - почуття. Ми - каяття. Момент кохання. Ти і Я.кадр, епізод. Я - актриса. Ти - актор.
Перегляди: 721Читати далі
Марія КарпецьКористувачПочорніли легені від диму, Задихнулись у вирі бажань. Де ж знайти свою перспективу? Не збагнути цього на жаль. Не відчути терпкими устами, Не проникнути вглиб сердець. Не загладити всього листами Я не хочу,щоб це був кінець...
Перегляди: 562Читати далі
Яна ПризКористувачМонітор гасне від втоми,Клавіатура у розпачі,В неї стрес.Пальці готові послати до чорта,Наш з тобою регрес.Головний мозок в стані коми,До серця ще продовжують надходити дози.Ми ж з тобою у стані розмови,(Чи розмови вже зайві, потрібні промови?!)Сусіди потерпають від наших динамиків,Знають весь наш плей-лист,У нас, лиш з тобою, чергова вечірня розмова,Ідилія (агресія, у душі крик)....
Перегляди: 662Читати далі
Яна ПризКористувачДискусія на тему "втрата",візуалізація самотності й печалі,контраст свідомості й душі,зіграв з письменником у раллі.Дописувач в прострації,там муза його тіла,зворотні поклики буттяпіднімуть враз йому вітрила.Відправивши в безмежність корабель,маяк світив йому не довго,причал зруйновано дощем,дописувач у комі.
Перегляди: 608Читати далі
Яна ПризКористувачпро них написаний роман.її порівнюють з туманом,його з дощем і холодом осіннім.автор пригніченим писав,вкладаючи у них останні сили.не спав ночей, а день він не сприймав,дрімав, чекав та мріяв,але, на жаль, лиш на словах діяв,не жив,він існував.не знав життя за межами кімнати,за межами своєї оболонки втрати,він дні останні рахував,вночі писав й писав,усю біль зради у рядках він виливав.його душа вже…
Перегляди: 623Читати далі
Марія КарпецьКористувачВже не вирватись із полону З меж сталевої,уявної клітки. Я намацую двері долонями, Шукаю там вказівні мітки. Та ні міток,ні знаків нема тут, Лиш міцні металеві прути. Забиваюсь невпинно в глухий кут, Я не в силі тебе віднайти...
Перегляди: 536Читати далі
Лорамі Користувачу моїй провінції люди мають по кілька імендля того, щоб вдаватикогось іншоговростаючи у свої землівиглядаючи з-за вікнау власний городвсе стають важчимимов вишнілюди тут мов зимові яблукакиснуть у темних погребаххворіють тими ж самими застудамисповідаютьсяу довгих похмурих чергахсподіваютьсяна літні благі дощіщоб помирати у ті погожі дніщоб копалась могила набагато легшеЛорамі (с.)
Перегляди: 509Читати далі
Марія КарпецьКористувачЯ вивчаю тебе як найпотаємніший шифр Крок за кроком,рядок за рядком й так без меж. Наче ящик Пандори,який боюся відкрити Відчуваючи щохвилини,ніби за мною хтось стежить. Відриваючи погляд,шукаючи бажану постать Я вдаюсь маневрів,розширюю кругозір. Все даремно,цих пошуків з мене вже вдосталь, В твоїй плоті живе ніким неконтрольований звір.
Перегляди: 706Читати далі
Ілля Фурман https://vk.com/furmaniКористувачТвои мечты разлетелись как птицы в небесах.С чужим в другой постели - разъедает страх.Забыла его имя, забыла номер телефона,Но все же он не просто так знакомый.При встрече прячешь глаза в пол. Ждешь отдачи.Зачем ты дома плачешь? Разве нельзя иначе?Ведь все могло быть по-другому, запятая, точка,Продолжаешь дальше:Delete совместные фотки с телефона,При заказе две текилы, в добавку рома.И без сознания…
Перегляди: 591Читати далі
Лорамі Користувачрівно в десять ранку крізь бельгійські нетрі магістралівочевидно із південно - східного напрямку трохи за вітромдещо від втомивін на своєму старому фордікрізь мусони європейського пилу дорігщосили щодуху гнав у свою стару Європуколи б не румунські селаколи б не гірські переваликоли б не смугла шкіра словянських душколи б не його попутні пасажири із золотими зубамиколи б не біґборди із польською газонокосаркоюта…
Перегляди: 616Читати далі
Van' Shan'КористувачІ якщо мені хтось скаже, що душі немає,Що магії не існує, а люди пішли від мавп,Що кохання - це міф,а ліс вночі не співає,І це просто вітер, а нЕ диво-шепіт трав.Я мовчки піду.Я не стану нічого казати,Я просто не хочу нічого нікому доводити,Бо їм треба лише аргументи і факти,Ті факти я запросто можу на нуль помножити!Ви можете сміло сказати, що це бридня,Що я просто мале дитя, сліпо вірю в казкИ..Та,…
Перегляди: 576Читати далі
