УАП - З роси...

Інформація про автора

З роси...

З роси і з трави, я сплету собі серце,
Я піду у небо, там не буде війни,
А люди забуті, занедбані й черстві,
На мене чекатимуть, щоб зміг я прийти.

Та я не вернусь, я похований в хмарах,
Мого тіла нема, воно обернеться в дощ,
В мене крила великі, мене з сонцем вінчали,
А для вас я лиш мармур у квадратиках площ.

І скажуть, а як той солдат, там у нього стріляли?
Він впав самотою, як зрубаний дуб у гаю,
А я не один, нас багато закутаних в хмари,
Ми небесні війська і між них я стою.

З роси і з трави, я сплету собі серце,
Мого тіла нема, воно обернулося в дощ,
А люди забуті, занедбані й черстві,
Йдуть повз матір самотню перед квадратиком площ.

©Ігор Кордис.
28.09.2015

Відгуки до допису

Залишати відгуки можуть лише зареєстровані користувачі

Щоб залишити відгук увійдіть у свій обліковий запис