УАП - Її любов – назавжди і безмежна

Інформація про автора

Її любов – назавжди і безмежна

Я зумію піти красиво.

Не казитись від злості й гніву…

Рятувати себе від світу,

Рятувати себе, щасливу…

Я зумію піти назовсім –

І шукати мене вже марно! –

В ту обитель, де тиха осінь

Ще спалахує так янтарно,

А тремтливі небесні згуки

Опадають у ноти віршів…

Де уже не страшні розлуки

Ні мені, ні тобі, тим більше.

Я зумію піти красиво,

Залишаючи слід комети,

Почуттів ураганну зливу –

Так уміють лише поети.

Стане легко мені напрочуд –

Навіть рисочка не здригнеться.

Я без тебе побути хочу

В діаграмі твойого серця.

Збережемо високе небо

Недосяжним і недопитим…

Я красиво піду від тебе,

Щоб красиво тебе любити. Світлана Костюк

 

А я досі не вірю, що ця жінка пішла – від мене, від Вас, шановний читачу, від нас усіх. Тому що ще зовсім нещодавно, у вересні минулого року, спілкувалася зі Світланою Костюк щодо її поетичної збірки "Босоніж в небо": вона запропонувала вихід англомовної збірки як новину на Українському Авторському Порталі, яка може зацікавити читача... Боже мій, звісно, зможе зацікавити! Зможе захопити так само, як "Траєкторія самоспалення", як "Листи без конвертів"! І всі, хто читав поезії пані Світлани, підтвердять це не вагаючись.

 

А потім, інформуючи інтернет-спільноту про англомовну новинку від мегаталановитої поетеси, я переписувала з зображення сторінки книги на Amazon ці слова-звернення пані Світлани:

 

"Дорогий мій читачу!

Якщо Ви зараз тримаєте у своїх руках цю книжку, то це означає, що душа Ваша прагне сокровенно торкнутися до безмежного космосу душі іншої – поетичної і беззахисної в сучасному прагматичному світі… Це означає, що поезія для Вас є чимось молитовним і сповідальним, як і для мене… Що ми близькі. Споріднені. Здатні літати у мріях і кидати виклики сірій буденності та жорстокій реальності. Тому щиро запрошую Вас у свій світ – світ, де невимовний біль стає білим, де немає місця ненависті і жорстокості, де панує ЛЮБОВ у всіх її вимірах…".

 

Для себе відкрила Світлану Костюк як поетесу в червні 2015 року: тоді дізналася, що вона стала єдиною українкою серед лауреатів, яких нагородили під час урочистої церемонії в Неаполі (Італія), під час підсумків Міжнародного літературного поетичного конкурсу "Між словом і вічністю". Як людину я відкрила Світлану Костюк під час вручення Всеукраїнської премії імені Івана Низового у Рівному, рік тому, 15 січня 2016 року… Неймовірної сили духу Людина! Весь минулий рік я стежила за дописами пані Світлани на її Facebook – щирими поетичними дописами, наповненими безмежною любов’ю до життя. І щоразу пригадувала момент, коли ця жінка власноруч подарувала мені свою книгу поезій з приємними побажаннями…

 

Анатолій Криловець вручає премію Світлані Костюк.

Нагородження лауреатів Всеукраїнської премії ім. Івана Низового, Рівне, 2016 рік 

 

Світлана Костюк залишиться в моїх спогадах і в пам’яті кожного читача – я впевнена! Читайте й вивчайте її творчість, бо одного разу вона особисто запросила вас, друзі, у свій багатий емоційний світ, де панує любов в усіх її вимірах... Відвідайте його – це того варте!

 

18.01.2017

Фото: архів УАП

Відгуки до допису

Залишати відгуки можуть лише зареєстровані користувачі

Щоб залишити відгук увійдіть у свій обліковий запис