УАП - Володимир ВОРОНА: про "Одвічний Дух Десни", "Відступника" та особливості сучасного книговидання

Інформація про автора

Володимир ВОРОНА: про "Одвічний Дух Десни", "Відступника" та особливості сучасного книговидання

 

"Коли читаєш історичну прозу – все стереотипно: князі, війни. Але варто погортати наукові розвідки, дослідження професійних істориків, яких дуже багато, проте чомусь не відомих широкому загалу – ось там раптом відкривається такий пласт неоціненного! Стільки цікавого, непізнаного, що просто дивуєшся, наскільки це захопливо, інтригуюче та схоже на фентезі, бо ламає всі усталені уявлення про минувшину.

 

Саме це непізнане я й намагався відобразити в коронованому романі “Відступник”. Не якісь там безкінечні побоїща, а побут, обряди, ремесла, звичаї наших далеких пращурів. По суті, вони нічим не відрізнялися від нас, сучасних: природа людська, на жаль чи на щастя,незмінна. І проблеми людські та їх вирішення часто лишаються незмінними протягом століть.

 

Мені не соромно за свій труд. Бо ставив за мету не лише спонукати читача замислитися над основоположними речами буття простої людини, а ще й цікавитися та берегти знання про нашу українську міфологію, вірування і народні звичаї, що прориваються в сьогодення крізь товщу тисячоліть.

 

Дивно, але давньогрецька міфологія вважається культурною спадщиною людства, тоді як прадавня українська зазнає переслідувань і нищення вже більше, як тисячу років. А все одно живе! Слід усвідомити, що витоки нашої духовності, сили, талантів та непереможної жаги життя маємо шукати саме там – в нашому далекому минулому",

- Володимир Ворона,

для видання "Коронація слова", присвяченому 20-річчю Міжнародного літературного конкурсу.

 

Володимир Іванович Ворона народився 25 липня 1956 року в селищі міського типу Короп на Чернігівщині.

 

Вищу технічну освіту здобув у Москві. За фахом – інженер-будівельник. Наприкінці "перебудови" створив власну рекламну агенцію та – на той час єдиний на весь колишній СРСР – музей реклами з п’ятьма тисячами експонатів. У 1996 році повернувся в Україну. Займався деревообробкою, керував столярним підприємством, робив меблі з натурального дерева. За деякий час став інженером на газопереробному заводі, де пропрацював сім років перед виходом на пенсію.

 

Каже, що першу книгу почав писати років у віці одинадцяти років, вона мала називатися "Щоденник капітана Шторма". Написав три чверті сторінки в косу лінію, але більше не витримав... Багато чого втратилося, а та сторінка дивним чином збереглася, лежить в сімейному архіві автора.

 

У 2009 році почав писати повість "Одвічний Дух Десни", загалом працював над нею чотири роки. Це поема в прозі про найпоетичнішу та найчарівнішу українську ріку Десну, її животворний невмирущий Дух, що тисячоліттями будить в людських серцях любов до рідної землі. Це ностальгічна книга – пам'ять про ту Десну, якої ми вже ніколи не побачимо, але яка є гідною людської пам’яті.

 

Це особлива книга для неспішного читання, коли читають для задоволення, навіть більше – заради медитації. 2014 року виклав твір на сайті "Гоголівська академія" і отримав багато схвальних відгуків, що неабияк надихнуло автора. В 2016 році подав повість на конкурс рукописів місцевих авторів Чернігівщини, але там її не оцінили. Зате В.С. Брюховецький, почесний президент Києво-Могилянської академії, котрому "Одвічний Дух Десни" дуже сподобався, видав книгу власним коштом і подарував авторові на шістдесятиріччя, а рідний Короп нагородив за неї автора дипломом імені В. Нікітіна.

 

Бажання автора "щось написати" жевріло віддавна. Незабутній слід у його житті залишила перша прочитана в семирічному віці доросла книга – "Святослав" Семена Скляренка. Саме з неї почалася любов до історії, особливо, Х століття. І коли бажання визріло в твердий намір, почав збирати матеріали про означену епоху. Лише через десять років, у 2013-му, взявся за майбутній роман "Відступник" і епіграфом до нього обрав рядки з того ж таки Скляренкового "Святослава": "... а ви, живі, та не судіть, // Коли не все сказав, то доскажіть, // Коли не так сказав, то допишіть". Володимир Ворона впорався за чотири роки і для себе сказав так: "Іду на першу премію "Коронації слова".

 

Мету досягнуто, висоту подолано. Про що роман?

 

Х століття. Дохристиянська Русь. Паоло, новонавернений християнин, сіверянин, покинув свій рід ще юнаком. Протинявшись світом чверть століття, вирішив повернутися до отчого порогу, аби доживати віку в рідному городищі.

 

Інтрига роману зав’язується навколо стосунків, що складаються у відступника з його родичами. Події відбуваються на барвистому тлі обрядодій річного циклу давніх слов’ян та їх суспільно-побутових відносин, спогадів головного героя та історичних екскурсів автора, ліричних описів природи і палких сцен кохання, захопливих мисливських чи рибальських пригод і цікавих подробиць технологій забутих ремесел. Автор вводить читача у світ наших далеких пращурів, показує йому те коріння, з якого віками проростали і давня українська міфологія, і сучасне православ’я, відбувалося їхнє взаємопроникнення в сучасне наше життя.

 

Недарма у книги є підзаголовок "Роман-подорож у минуле": читач відчуває справжній дух Русі, здійснює уявну подорож в ту епоху, відкриває для себе незвіданий світ наших пращурів та, врешті-решт, усвідомлює всю глибину власного коріння.

 

"Відступника" Володимир Ворона видав сам, оскільки видавництва, до яких звертався, вимагали суттєвих змін: одні просили скоротити твір, інші вважали, що у роману не надто динамічний сюжет. Відтак, твір видав на кошти отриманої "коронаційної" премії: двома накладами по 100 примірників, які швидко розійшлися. "Зате, – сказав автор, – кожен читач отримав книгу з моїм автографом, що лише додає їй ціни. А час, звісно, всіх розсудить і все розставить на свої місця".

 

Володимир Ворона любить природу, столярство, свій сад. Вважає, що часто шлях до мети є важливішим за її досягнення. Ніколи не відчував сорому за свою роботу, бо якість завжди ставить на перше місце. Одружений. Мешкає в селищі міського типу Варва Чернігівської області.

 

Твори: повість "Одвічний Дух Десни" (2013), роман "Відступник" (2017).

 

Нагороди: 2016 – диплом Коропської районної літературної премії ім. Василя Нікітіна за повість “Одвічний Дух Десни”, 2018 – перша премія на конкурсі "Коронація слова" за роман "Відступник".

 

Публікацію здійснено у межах популяризації проекту "Створення науково-довідкового видання "Коронація слова" до 20-річчя Міжнародного літературного конкурсу "Коронація слова", що створюється видавництвом "Світ Успіху", за підтримки Міжнародного літературного конкурсу "Коронація слова", за грантовою програмою Українського культурного фонду "Знакові події для української культури".  Зміст цієї статті не є офіційною позицією Українського культурного фонду.

Матеріал опубліковано на сайті book-ua.net у співпраці з Міжнародним літературним конкурсом "Коронація слова".

 

Фото автора та інформація для публікації надані МЛК "Коронація слова" та видавництвом "Світ успіху".

08.07.2019

Відгуки до допису

Залишати відгуки можуть лише зареєстровані користувачі

Щоб залишити відгук увійдіть у свій обліковий запис