УАП - У повітрі так пахне дощем...

У повітрі так пахне дощем,

а мені все здається - тобою.

І такий бере мене щем,

і так огортає тугою.

 

Течуть людські ріки під домом,

зверху, з неба, не видно горя,

геть високі здаються гномами,

у калюжу трансформується море.

 

У повітрі так пахне грозою,

а мені все здається - нами.

Твоє тіло - видається горою,

моє тіло - огортають тумани.

 

Ти береш мене тонко й неквапно,

залишаєш на пам'ять дотик.

Я люблю тебе непозбавно.

Ти - моя надприродня істота.

 

1

У повітрі так пахне розлукою,

а мені все здається - ніжністю.

Тебе візьму в пітьми на поруки,

відвоюю тебе у вічності.

 

В пульсуючу жилку - цілую.

В задихані груди - горнусь.

Пальцями по спині - малюю.

Ти - моя така тиха гордість.

 

Весною тебе розраджую -

нектаром, теплом і хмарами.

В повітрі так пахне зрадою,

а я собі думаю - чарами...

Придбати збірку правдивої лірики #бутисобою: https://book-ua.net/Zbirka-pravdyvoyi-liryky-butysoboyu/

Авторка у соцмережах: 

https://www.facebook.com/daria.dorosh.vinnytsia/

https://www.instagram.com/dd.art.2020/

https://t.me/dd_art_2020

https://www.patreon.com/dd_art_2020

https://www.youtube.com/playlist?list=PLtpgXI7fAHG5niXvgPfIa_I40tOo-o0Av