УАП - Політ в пустоту. Крок шостий

Інформація про автора

Політ в пустоту. Крок шостий

Ніч. Дивне царство правди, щирості, радості, зізнань. І в той же час - пекло з болю, горя, спогадів, думок.
Але саме вночі ми живемо. Справді живемо. Тут відпадає потреба лукавити, притворятись, вивертатися. Тут кожен може бути собою. Брутальний бородатий дядько перетворюється на чуйного та люблячого чоловіка і татка. Байдужий перехожий відкриває свої почуття дамі серця. Роздовбай допомагає невідомому страдальцю порадою. Усі вони переживають справжні моменти, моменти тріумфу єства.
А чи помічали ви інтимність ночі? Проявляється вона в тому, що вночі ми говоримо пошепки. Чому? Чому двоє закоханих, лежачи під зорями, шепочуть? Бояться потривожити нічний спокій? Чи просто втомились говорити за день? Просто душа кричить від щастя

 

А хтось вночі топить своє горе у книгах і фільмах. Вони нещасні, бо проблеми вилити не можуть навіть найближчим друзям. І я їх розумію. Можливо я не знаю їх імен, не знаю які у них негаразди, але розумію. І можу розрадити - з'явиться у житті така людина, з якою говориш пошепки. Бо душа розривається вигуками щастя. Просто трохи потрібно зачекати. Не зійти з розуму від думок, які скребуться всередині. Зовсім трохи. Буквально мить
І щастя...

Відгуки до допису

Залишати відгуки можуть лише зареєстровані користувачі

Щоб залишити відгук увійдіть у свій обліковий запис