УАП - Космічна столиця України

Інформація про автора

Космічна столиця України

Цикл вiршiв про Сiчеслав — Катеринослав, тепер Дніпропетровськ…

http://ukrainka.org.ua/node/4900

============================

 

 

 

 

 

 

Катинський Орест


***** Легенда козаків, або Космічна столиця України *****

***

Як давно це було --- вже і сонце інше світить, і люди забули,

Про царицю і про плани --- про нову столицю,

Про Малоросію (ще щось чули), та вже і байдуже...

Все змінилося, із часом, все пішло по-нову,

Що штучним засіяно --- мертве і зостало,

А живе не вмерло --- новим проростало

І заколосилось й виросло, і спіє,

І на радість людям життям пломеніє...

Все в цім краю --- Україні пророста без ліку,

Та найбільшеє багатство живе в чоловіку ---

Працелюбному, у всьому, чорноземом неньки ---

Матінки землі святої, найбільше рідненьки,

Що святила і живила, і кохала, і молила,

І у Волі --- Козаччину, серцем породила...

***

Порадили козаки Матінці-цариці

Заснувати нове місто --- « Південну пальміру » ,

Як південь столиці --- резиденцію на літо і на відпочинок,

Де простори неозорі та тиша і зорі..

Сподобалося цариці --- дала цьому схвалу

І поперла в Малоросію святити державу

Вже столицею новою --- на честь свою в граді,

А на ум прийшло іще --- на Дніпро, в дораді...

Плани вдались тимчасово, а потім забулись ---

Та вже люди продовжили в тім, що їм там жити,

У землі своїй,

І стояти кріпко в силі, де держава їх росте

І ростуть їх діти, щоб ростити внуків в Вірі,

В силі вольності й любові, та в опіці Бога,

На землі святій...

Місто стало у величне, у культурі і надбаннях, у мові живій ---

Дніпропетровсь, що росте у величі, у красі новій,

Як Космобуд і Центр космічної науки,

Де, в талантах проявляються, голова й умілі руки

На світі нового життя, у Вік техніки й буття,

А чи Січеслав зберіг історії устав ---

Собою і Славу Україні в цьому живу дав...

 

***** Задуми цариці --- «Південная пальміра» *****

По задумах --- тут мала бути би столиця,

Як новий центр, коли родиться веліла планами цариця

Новому місту На Дніпрі --- «Південная пальміра» ...

Місто заложене новим у цім радіє й розквітле в силі мудрістю людей

Ясниться й пломеніє, як центр науки --- новизною і красою

На радість Малоросії, в Московскім царстві-государстві,

Столицею новою --- Південною...

Цариця Катерина-II сама, найперший камінь, заложила

У той фундамент, де ложила благословення в намір міста ---

Свою надію того тіста, ще Петро-I замісив у новизні,

Щоби ожив цей край у силі -- це поле і Дніпро-ріка,

І міць незламна козака, на погляд нового Європи,

Де розквіт сили, зі святого, у задум величі надій ---

На Україні, в краю мрій...

 

***************

Сон Грицька Нечеси

***************

"Прямий, як сосна, величавий,

Бувалий, здатний, тертий, жвавий,

Такий, як був Нечеса-князь... "

----------------------------

«Енеїда» Іван Котляревський

------------------------------------------------

***

То Грицько Нечеса - гренадер козацький, умілий в науці і у бою хвацький,

Козацьку науку найбільш полюбив - закохався в Україну, хоч у ній не жив,

А придворним у палатах, при цариці Катерині був намісником багатим, що Україною тужив -

Потьомкін Григорій Олександрович - отаман Нечеса Гриць, серцем, Українським козакам, служив...

***

Їде козак на конику, сонце припікає, їде козак без поспіху та й думу думає -

“Одинокий в цілім світі тепер залишився...“ - і побачив річку з пагорба й до неї спішився...

- “Знову піду у похід край свій захищати, а кого залишу тут на мене чекати,

Нема хати, ні двора - Запоріжжя мати, сиротою залишився, виріс з козаками,

Там родина і сім'я - найрідніші люди, завжди рідного приймуть, де будуть лиш всюди...

За них голову зложу не за славу свою, що та слава - пустота, не варта покою... “

Так із думами своїми до води спустився - коник воду п'є-смакує, уже і обпився,

Аж з-за плеса випливають на простір Дніпра-ріки човни царські Катерини засіявши, як зірки,

Щоби саме в цьому місці- « Данпарстадт » , де кінь воду з Дніпра пив заложити нове місто,

Щоб форпост Кодак пам'ять свою відновив ...

***

Сам Нечеса це згадав, як себе у сні пізнав, і швидко подався-побіг, щоб новий проект воздвиг

На тім місці, де він спав, як на війні козакував, де колись місцинку цю облюбував

І, як часто, потім спогад знову повертав, щоб тепер ожив і проснувся він -

Й новий план зложив про місце на Малоросії, на чарівній Україні, де мусить заложити

Це чарівне місто, що у сні він бачив, для цариці суму, що бажає нове щось зростити,

Щоб прославитись живою й вічно у цім жити. - а для України, він у силі своїй,

Він - гренадер козацький, мусить це зробити...

***

Пройшли роки і спогади вертають патріотизмом того, хто любив цей край -

Він повернувся пам'ятником, а люди не знають, що він козацький серця зберігав сам шал,

Що він коханням серця козаків, як міг винагороджував й леліяв,

Але залишив пам'ять лише в тім, чим отаманом, як Нечеса Гриць, посіяв...

----------------------------------------------

13.07.2012; Paris ( BnP )

----------------------------------------------

«Данпарстадт» - У III-IV століттях в 40 км на південь від Дніпропетровська (у с. Башмачка) знаходився один з центрів Готської імперії, а можливо, і її столиця (Данпарстадт) - (Історія Дніпропетровська - Енциклопедія)

==================================================

++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++

==================================================

 

ЗМІЇНИЙ ВАЛ
Із циклу "Подорожі Колобка"
 

 

Козаки народ умілий,


На вигадки завжди смілий -


Упіймали таки Смока,


Хоч була із ним морока.


Заловили Змія-Смока,


Із країни почвар Мока,


Й присудили смерть йому


За всі кривди у краю.


Він просився в козаків -


Обіцяв, що зрозумів


Він усе і більш не буде


Нищити худобу й люди,


А за те виоре Вал -


Охорону


Від набігів всіх Почвар,


Щоби хоронив замком


Усіх людей України


І був згадки мирним знаком


Їх примирення із ним


Вже навік таки.

------------------------------------------------

                   PARIS (Univer) 2014

 =================================================

Сон Грицька Нечеси

"Прямий, як сосна, величавий,
Бувалий, здатний, тертий, жвавий,
Такий, як був Нечеса-князь… "
        «Енеїда» Іван Котляревський

---------------------------------------------

То Грицько Нечеса –
Гренадер козацький,
Умілий в науці
І у бою хвацький,
Козацьку науку
Найбільш полюбив –
Закохався в Україну,
Хоч у ній не жив,
А придворним у палатах,
При цариці Катерині
Був намісником багатим,
Що Україною тужив – 
Потьомкін Григорій Олександрович,
Отаман Нечеса Гриць,
Серцем 
Українським козакам
Служив…

Їде козак на конику
Сонце припікає,
Їде козак без поспіху
Та й думу думає –
Одинокий в цілім світі
Тепер залишився
І побачив річку з пагорба
Й до неї спішився…
 “Знову піду у похід
Край свій захищати,
А кого залишу тут 
На мене чекати,
Нема хати, ні двора –
Запоріжжя мати,
Сиротою залишився,
Виріс з козаками,
Там родина і сім'я –
Найрідніші люди,
Завжди рідного приймуть,
Де будуть лиш всюди…
За них голову зложу
Не за славу свою,
Що та слава – пустота,
Не варта покою… “
Так із думами своїми
До води спустився –
Коник воду п'є-смакує
Уже і обпився,
Аж з-за плеса випливають
На простір Дніпра-ріки
Човни царські Катерини
Засіявши, як зірки,
Щоби саме в цьому місці,
Де кінь воду з Дніпра пив,
Заложити нове місто,
Щоби сам Петро Великий 
В назві міста цій ожив…

Сам Нечеса це згадав,
Як себе у сні пізнав,
І швидко подався-побіг,
Щоб новий проект воздвиг
На тім місці, де він спав,
Як на війні козакував,
Де колись місцинку 
Цю облюбував
І як часто потім 
Спогад знову повертав,
Щоб тепер ожив
І проснувся він –
Й новий план зложив
Про місто на Малоросії,
На чарівній Україні,
Де мусить заложити
Це чарівне місто,
Що у сні він бачив,
Для цариці суму,
Що бажає нове щось зробити,
Щоб прославитись живою
Й вічно у цім жити –
А для України
Він у силі своїй,
Він гренадер козацький,
Мусить це зробити…

Пройшли роки і спогади вертають
Патріотизмом того, хто любив цей край –
Він повернувся пам'ятником, а люди не знають,
Що він козацький серця зберігав сам шал,
Що він коханням серця козаків,
Як міг винагороджував й леліяв,
Але залишив пам'ять лише в тім,
Чим отаманом, як Нечеса Гриць, посіяв…

13.07.2012;    Paris  ( BnP )

 

Задуми цариці

По задумах –
Тут мала бути би столиця,
Як новий центр,
Коли родиться
Веліла планами цариця
Новому місту
На Дніпрі…
Місто заложене новим
У цім радіє
Й розквітле в силі
Мудрістю людей
Ясниться й пломеніє,
Як центр науки –
Новизною і красою
На радість Малоросії,
В Московскім царстві-государстві,
Столицею новою –
Південною…
Цариця Катерина-2 сама,
Найперший камінь, 
Заложила
У той фундамент,
Де ложила
Благословення
У намір міста,
Свою надію того тіста,
Ще Петро-І замісив
У новизні,
Щоби ожив
Цей край у силі,
Це поле і ріка,
І міць незламна козака,
На погляд нового Європи,
Де розквіт сили
Зі святого,
У задум величі надій –
На Україні,
В краю мрій…

19.05.2014;  PARIS  (Univer)

 

Легенда козаків

Як давно це було –
Вже і сонце інше світить
І люди забули
Про царицю і про плани,
Про нову столицю,
Про Малоросію
(ще щось чули),
Та вже і байдуже…
Все змінилося, із часом, 
Все пішло по-нову,
Що на штучнім виростало –
Мертве і зостало,
А живе не вмерло –
Новим проростало
І заколосилось
Й виросло і спіє,
І на радість людям
Життям пломеніє…
Все в цім краю –
Україні
Пророста без ліку,
Та найбільшеє багатство
Живе в чоловіку –
Працелюбному,
У всьому,
Чорноземом неньки –
Матінки землі святої
Найбільше рідненьки,
Що святила і живила,
І кохала, і молила,
І у Волі Козаччину
Серцем породила…

 

***

Порадили козаки
Матінці-цариці
Заснувати нове місто,
Як південь столиці –
Резиденцію на літо
І на відпочинок,
Де простори неозорі
Та тиша і зорі..
Сподобалося цариці
Дала цьому схвалу
І поперла в Малоросію
Святити державу
Вже столицею новою
На честь свою в граді,
А на ум прийшло іще –
На Дніпрі в дораді…
Плани вдались тимчасово
А потім забулись –
Та вже люди продовжили
В тім, що їм там жити
І стояти кріпко в силі,
Де держава їх росте
І ростуть їх діти,
І ростити внуків в Вірі,
В силі вольності
Й любові,
Та в опіці Бога,
На землі святій –
Місто стало у величне,
У культурі і надбаннях,
У мові живій –
Катеринослав,
Дніпропетровсь,
А чи Січеслав,
Що росте у величі,
У красі нового,
Україні –
Славу в цьому дав…

31.07.2014;  PARIS  (Bibliotheque C.G.Pompidou)

==================================

Орест Катинський

 

 

Відгуки до допису

Залишати відгуки можуть лише зареєстровані користувачі

Щоб залишити відгук увійдіть у свій обліковий запис