УАП - КАЗКА КОХАНІЙ

Інформація про автора

КАЗКА КОХАНІЙ
ПРОЩАЙ...
 

 Ми не змогли знову проститись...

Чи тяжко лиш сказать - "Прощай"...

А дощик літній буде литись

В сирий гіркавий молочай ...


Схвильована за нас з тобою,

Пробігшись крізь вільшник,

Горобина тонкою ногою

Ступила в мурашник ...


І колихаючись в вогні,

В багрянцю ягід стиду,

Шептала тихо у долоні,

Сховавши очі з виду :


"Та я не знаю, що зі мною,

І Доля що засватає -

Чи може ти, чи інший хтось...

Чи зірка з серця падає"...


Ми не змогли знову проститись,

Чи тяжко лиш сказать - "Прощай"...

Мені у спогад буде снитись

Того багрянцю шепіт-май...

-----------------------------------------------------

Paris (Univer) 2009

============================================

 

КАЗКА КОХАНІЙ
 

 

Хочеш, я буду приходити до тебе кожну ніч?

Я падатиму біля твого дому тихим зорепадом,

Щоби стелитися пахучим барвінком і м`ятою

По в`юнковій стежині дівочій рядом...


Хочеш, я буду твоєю єдиною піснею, -

Як журавлина осінь замріяної тиші?

І у лякливі ночі стукатиму у твоє вікно

Сумною гілкою заплаканої вишні...


І соромливим світанком я приходитиму

Сонячним променем до твоєї кімнати,

І тихо співатимуту пісню, яку весною,

(Пам`ятаєш?)

Нам шептали березові шати.


Лагідним вітерцем сідатиму на твої груди

І вслухатимусь, як б`ється твоє серце...

Це нічого, що ти відкриєш очі із думкою —-

З думкою про іншого, згадуючи його лице..


А коли зарегоче хуртовина

І мороз посріблить мої скроні —-

Я сніжинками білими золотити буду

Твої теплі шовкові вії поволі...


Я буду приходити до тебе кожну ніч...

Я приходитиму, щоби знайшлася розмова...

Як згадка...

Як сон...

Як казка...

Як втома...

----------------------------------------------

France (Tren Paris) 2013;

========================================

  

ПЕРЕКЛАД Г.АХМАТОВА
 

 Я знаю, нагорода моя ти

За біль та праці тяжкі роки...

За те, що клопотам мирським

Не піддавалася жорстоким.


Коханому: "Ти мій улюблений" -

Ніколи я не говорила.

Ти будеш Янголом моїм -

За те, що всім я все простила.

--------------------------------------------------------

PARIS (Rue l`Ave Maria) .2014

========================================

  

МІШОК
 

КОЖЕН ПХАЄ В СВІЙ МІШОК -

ВСЕ, ЩО МОЖЕ ТІЛЬКИ ВПХАТИ ...

А ПОТІМ ОЦЕЙ МІШОК

ВЖЕ НЕ МОЖЕ І ПІДНЯТИ ...

ТЯГНЕ, СТОГНЕ, ПРОКЛИНА -

ТА МІШОК НЕ ВІДПУСКАЄ ...

ІЗ МІШКА НЕ ВИКИДА -

ЩЕ ПОТРОХУ ПІДКЛАДАЄ ...

ТА ПОТІМ ПРИХОДИТЬ ЧАС,

КОЛИ ВЖЕ НЕМАЄ СИЛИ ...

І ВЖЕ РОЗПАЧ - НЕГАРАЗД

ЧОЛОВІКА ЗАДУШИЛИ ...

ЩЕ Й В ОСТАННІЙ СВІЙ МОМЕНТ

ПОГЛЯД З ЖАЛЕМ ТУПИТЬ В МІХ -

ВСЕ ОДНО ХТОСЬ ЗАБЕРЕ,

ЩОБ ТЯГНУТИ ЧУЖИЙ ГРІХ ...

----------------------------------------------------

PARIS (Univer) .2011

=======================================

  

ГРІШНЕ КОХАННЯ
 

Любов, вона прекрасна й ніжна,

Вона підносить нас і окриляє,

А як же бути, коли стала грішна -

Бо на землі й така буває...

Ті ж почуття, і погляди й слова,

І дотик ніжних рук кохання...

Та люди кажуть, що приречена вона -

Не буде щастя і не буде милування.

То грішная любов - добро чи зло?

Сказати правду чи вже хтось зуміє?

Одним вона завжди, як солодке вино -

І серце веселить, і душу тихо гріє,

А іншим - лиш гіркота на губах,

Переживання, сльози і страждання...

Грішним таке кохання - весна у квітках,

А іншим в сумнівах - Духовне погибання.

----------------------------------------------------

 PARIS (Place Republique) 20.05.2014

======================================

КОЛЮЧИЙ ДРІТ - СЛОВАМИ ЗЛОБИ...
 

 

Колючий дріт -

Словами злоби...

Опутано,

Без виходу,

Умову,

Що не шука

Надію нову

У собі,

Коли

Щокрок -

Промінчик новий

Проби...

Колючий дріт -

Словами злоби,

Як негатив,

Що не лікує,

А вбиває

Умови,

Які в Надії

Вплив малий

На Віру

Із найменшого

Промінчика -

У кроках проби...

----------------------------------------------------

 PARIS (Republique) 25.09.2013

======================================

 

ЖІНКА, ЯК ПРЕКРАСНАЯ КАРТИНА...
 

 

Жінка, як прекрасная картина...

Жінка - ніби музика звучить,

Якщо є поруч мужчина,

Що її - боготворить...

Дивлячись у очі її -

Цінить

І, цілуючи,

Дарує квіти їй...

Без мужчини жіночка

Старіє

І втрачає красоти

Шарм свій...

І коли вона,

Ну - ніби,

Пісня -

Грає,

Сяє

І цвіте...

Значить чародієм є -

Мужчина,

Хто таку її

Леліє,

Хто любов`ю

Гріє -

У тих формах,

Що життя дає...

---------------------------------------------------

PARIS (M° 13) 2011

=====================================

 

ПЕРШЕ КОХАННЯ
 

 

Приходять дні, втікають ночі,


А серце любить й зазиває.


Ти знаєш, може, поруч десь


Тебе увесь час хтось чекає...



  

Закривши талісманом в грудях


Твоє ім`я серцем тримає,


" Я так нудьгуюся...прийди" -


Сльозу у шепоті ковтає:


 

І ти прийдеш, почувши клич,


І будеш ласкою змагати,


І як туман розтанеш вранці,


А хтось буде знову чекати...



І попливуть за днями ночі ---


Любов розлукою роди...


Все шепче хтось... тихенько дуже:


" Я так нудьгую... приходи".



Проходять дні, проходять ночі,


А серце любить і зове...


І знаєш... може поруч знову,


Тебе уже ніхто не жде...



Та серце то любов`ю дихає,


Страдаючи у краплі втрати,


І знову в ночі шепіт чути ---


" Я..хочу...так...тебе...обняти."

-----------------------------------------------------

PARIS (Resto "Artistes") 19.05.2014

====================================

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 
 

 

Відгуки до допису

Залишати відгуки можуть лише зареєстровані користувачі

Щоб залишити відгук увійдіть у свій обліковий запис