УАП - Дощ

Все, що могло бути сказано, змито дощем. Тихо відносить вода теплий подих. Осінь проклала холодну межу між надіями й мороком. Мряка хлюпоче між дірами, чимось наповнити треба. Сонце здалека згадає про літо, туманиться світ. Спроба нарешті вдалася? Осінь уперто мовчить. Навіть птаство кудись подалось у далекі незнані світи. Звістки не буде. Блюз надриває гітару. Марно. Хмари.

Відгуки до допису

Залишати відгуки можуть лише зареєстровані користувачі

Щоб залишити відгук увійдіть у свій обліковий запис